EN

“Ніхто не острів”: Музична та візуальна робота, яка був про Крим, а стала про Маріуполь

В Одесі зіграють імпровізовану програму про південь України.

Текст організаторів: 

Практичні деталі:
  • 25 грудня 2022 о 17:00 / More Music Club, Одеса
  • виступ наживо: Сурен Восканян (дудук, кларнет) і Оля Михайлюк (відео)
  • фото та афіші для анонсу можна знайти в цій папці
Проект “Ніхто не острів” народився на початку 2021ого, коли тема українського півдня ще не була такою трендовою. Тоді мистецькій групі АртПоле та авторці проєкту Олі Михайлюк йшлося про ностальгію за українським Кримом, про близькість і неможливість доторку, про кордони і взаємозв’язки. Назвою обрали перший рядок з вірша поета-метафізика Джона Донна: No man is an island entire of itself; every man / is a piece of the continent, a part of the main. Першу версію проєкту записали на півострові Гіркий Кут на Херсонщині, в 30 км навпроти Криму. Далі до роботи запросили музикантів, що грають на традиційних інструментах музику півострова, – так виникло медитативно-абстрактна імпровізація, яка протягом 2021ого виконувалась в Херсоні, Києві та Івано-Франківську та надавала великий простір для спогадів, передбачень і, звичайно, питань — від філософських і політичних до глибоко особистих. Вийшло незвично, тривожно, натхненно.
Передбачення не заставили на себе чекати, і весною 2022ого мистецька група присвятила себе іншим справам. Медіа-мисткиня  Оля Михайлюк поринула у волонтерські справи на Київщині, мультиінструменталіст Сурен Восканян тижнями вибирався з блокадного Маріуполя, а польський саксофоніст Томаш Сікора збирав транспорти допомоги у Вроцлаві. Коли Сурену вдалося вийти, мистецька група зустрілась в Дніпрі та вирішила присвятити наступну частину #ніхто_не_острів Маріуполю. Ідея виникла в травні, реалізувати її вдалося лише через півроку.
Робота над цієї едицією “Ніхто не острів” тривала восени 2022 року в Києві. Оля Михайлюк ловила настрої міст Приазов’я в своїх архівних фото і відео. Польський саундартист Томаш Сікора збирав звуковий матеріал в Маріуполі — там було записано багато годин шуму моря, вулиць, мирної ще Азовсталі. Разом з маріупольським музикантом Суреном Восканяном вони написали новий матеріал, премєра яокго відбулась в київській студії Opera Aperta. Чи відбудеться київська подія, не було очевидно до останнього моменту. Відбій повітряної тривоги пролунав за годину до запланованої імпрези. З відео і звуком працювали наживо. І реакції були такі ж — живі й щемкі. В залі того вечора було багато маріупольців.
Оля Михайлюк, авторка проєкту та медіа-художниця:
Наші міста — поза часом. Вони просто є, навіть коли ззовні здається, що їх нема. Ці міста всередині нас. Мирні. Є міста, яких нема. Залежить від того, де робити наголос. Поки ми пам’ятаємо наші міста — пляжі, фонтани, клумби, будинки, заводи, шпаринки на стінах, мости, вони є. На кожному показі обов’язково звучало “я ніколи не був в Маріуполі, але відчув це місто” або: “на початку було багато запитань, а потім просто занурюєшся в ці трави, слухаєш їх і музику, обов’язково маю колись поїхати на Херсонщину“.
Після київської прем’єри маріупольский “Ніхто не острів” показали та зіграли в Ґданську, Вроцлаві та Варшаві. На крайній — варшавській — зустрічі музиканти Томаш Сікора, Рафаель Рогінскі, Олексій Ворсоба і Бенджамін Коуп записали імпровізаційне привітання Одесі. В оригіналі композиція сполучила саксофон, акордеон і гітару.
Фінальний показ “Ніхто не острів” відбудеться 25 грудня в Одесі, адже мистецькій команді знову було важливо привезти проєкт якомога підвеніше. Крім показу вже готових фрагментів “Ніхто не острів”, Сурен Восканян гратиме наживо на дудуку й кларнеті, а Оля Михайлюк вперше представить ескізи наступної частини.
ФБ-подію можна знайти за цим лінком: https://www.facebook.com/artpole
МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.