Меню

НА ЕКВАТОРІ


Олена Афансьєва (Херсон), Олександр Танасюк (Херсон) про роботи FUTURE-IN-THE-PASTMUSEUM в просторі Urban CAD. Спецпроєкт «Дні херсонського арту на МІТЄЦ».

На екваторі

Олександр Танасюк, живопис

 

1897 pік: в Україні частка міського населення становить близько 13 %. 1960-ті роки: цей показник перейшов символічний 50 % «урбаністичний екватор».

Картина на основі реальної фотографії – мати художника з подругами в селі Дар’ївка, в часи, коли з виробництв посилали на поля допомагати селянам збирати врожай. Їздили зазвичай на картоплю і на помідори. В такі моменти кордони між містом і селом розмивалися; тоді ніхто не думав про зворотній процес – коли селяни масово поїдуть в міста, ця міграція стане одним з основних викликів урбанізації, а спогади про поїздки «на помідори» будуть овіяні романтикою.

 

Інформація про проєкт в Urban CAD :

Центр культурного розвитку «Тотем»

Future-In-The-Past Museum

В рамках проекту «Пост-індустріальна спадщина як мистецтво» за підтримки Програми ґрантів Harald Binder Cultural Enterprises (HBCE).

Організація HBCE заснована істориком та меценатом Гаральдом Біндером, спрямована на підтримку міждисциплінарних проектів культури, мистецтва і освіти та сприяє сталому розвитку цих напрямів в Україні. Одним з основних завдань HBCE є підтримка формування інституції сучасного мистецтва “Арт Центр Фабрика Повидла” у Львові.

Детальніше: www.hbce.com.ua

Про проект

Коли колишнє виробництво вже не є актуальним, індустріальному простору настає час змінюватися. Арт-ревіталізація – термін вже давно знайомий; ми наполегливо продовжуємо розкривати культурні та мистецькі перспективи пост-індустріальних просторів, створювати для них новий наратив. Та цього разу ми спробуємо піти трохи далі. Ми не лише досліджуємо пост-індустріальний простір, збираємо артефакти і історії, надихаємося ними, переосмислюємо – ми намагаємося зазирнути у майбутнє, сховане у минулому. Наші думки, наші мистецькі висловлювання потрапляють в те, що ми назвали «Future-In-The-Past Museum», адже музеєфікація – доволі чесний спосіб взаємодії з часом, з простором, з собою. Ти начебто залишаєш собі можливість повернутися і ще раз поглянути на те, що сьогодні здається актуальним. Чи буде так завтра? Завтра покаже.

 

МІТЄЦ надає авторам текстів та героям сюжетів майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти їхні погляди.                 Бачите помилку, пишіть сюди