2 березня — 2 квітня, 2023, Музей комунікації Берліна.

Текст організаторів:

Художники та художниці
Олександр Глядєлов
Яна Кононова
Саша Курмаз
Олена Субач
Ігор Бондаренко


За підтримки Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина

У межах Європейського місяця фотографії у Берліні

Кураторки виставки
Галина Глеба, Ольга Балашова

Менеджерка
Катерина Тихоненко

ГО “Музей сучасного мистецтва” спільно з Музеєм комунікації Берліна та за сприяння Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина представляють виставку п’яти українських фотографів і фотографок, а відтак п’яти особистих реакцій на війну — виставку української фотографії “Мистецтво долати війну”. Виставка відбудеться у межах програми подій Європейського місяця фотографії у Берліні з 2 березня до 2 квітня 2023 року у Музеї комунікацій Берліну.

Кожен в Україні має свою історію боротьби з російською агресією. Вона вплетена в спільне полотно колективної травми. Відтак кожен і кожна по-своєму переплавляють травматичний досвід у художній образ. Ця виставка демонструє спостереження за війною зсередини, з відстані, котра не є безпечною, бо художні твори авторів відображають той колективний відбиток війни у мистецтві, який передає набагато більше, аніж це здатні відобразити ЗМІ.

Кураторське звернення

Неможливо бути готовим до війни, навіть якщо напруга та протистояння в країні тривають вже кілька років. Ні жертви, ні агресор не спроможні усвідомити увесь масштаб та вплив війни. І хоча ми знаємо безліч художніх творів про війни, переглядали документи про воєнні злочини, дивилися фільми, читали книжки. Однак неможливо усвідомити реальність війни з безпечної відстані. Лише той, хто занурився у проживання цього досвіду, розуміє і відчуває, що війна — це чистий терор.

 

 

З 24 лютого 2022 року українці живуть в іншому світі не тільки метафорично, але і юридично — через введення воєнного стану в усій країні. Враз українське суспільство перетворилося на злагоджений організм, що функціонує та робить усе можливе для збереження власної сутності та перемоги. З глибини колективного несвідомого виринула історична пам’ять про єдність, яка була та є запорукою стійкості й виживання українців.

 

 

Попри болючі втрати, з якими сьогодні зіткнувся український народ, у думках про фронт і окупацію (навіть якщо лінія зіткнення далеко від домівки), попри життя у новинах про війну — громадяни країни та її населення щодень поєднують воєнну реальність та буденність. Кожен в Україні має свою історію боротьби з російською агресією. Вона вплетена в спільне полотно колективної травми. Але поки країна все ще перебуває у стані війни, важливо спостерігати та дізнаватися, що відбувається в Україні. Ця виставка демонструє спостереження за війною зсередини, з небезпечної відстані.

Представляємо п’ять фотографів й фотографок — п’ять особистих реакцій на війну. Кожен і кожна по-своєму переплавляє травматичний досвід у художній образ. А разом вони створюють колективний досвід війни, який передає набагато більше, аніж це здатні відобразити ЗМІ.

 

Галина Глеба та Ольга Балашова,
кураторки виставки та Архіву мистецтва воєнного стану

________________________________________________________________________

 

Серії та роботи
________________________________________________________________________

Олександр Глядєлов
Документація війни, 2022-2023
Цифровий друк

Фотографії Олександра Глядєлова є воєнним репортажем, однак ці роботи виходять далеко за межі прямого документування. Його фотографії розкривають для глядача ширший контекст подій. Раніше автор знімав у гарячих точках по всьому світу, однак протягом восьми років війна точиться в його країні й Глядєлов документує війну Росії проти України.

24 лютого, на момент початку повномасштабного вторгнення, Глядєлов перебував у Київській області й відразу документував усі події, згодом він був в усіх гарячих точках та деокупованих регіонах, щоб зафіксувати досвід, який неможливо передати словами. Автор створює серію візуальних репортажів про війну як спосіб боротьби з окупантом. Його світлини як свідчення цієї війни заповнили і музеї, і шпальти світових ЗМІ. Роботи Олександра Глядєлова зберігають не тільки професійність та етичність документального погляду фотографа, але й виразно фіксують розлом між сторонами цієї війни, щоб провести світового глядача за лаштунки газетних шпальт.

Яна Кононова
X-Scapes, 2022
Цифровий друк

X-Scapes — це серія безпредметних та примарних пейзажів, що створені впливом термічних ударних хвиль від вибухів на різні матеріали. Ці форми нагадують містичні  декорації з фантастичних фільмів, однак це понівечені тіні споруд та скалічені скелети архітектури.

З березня 2022 року Яна Кононова досліджує прояви військової агресії, яку Російська Федерація провадить проти України. Авторка спостерігає парадоксальність сучасної війни, зумовленої двоякою природою техніки і технологій, що одночасно є і знаряддям життя, і несе в собі силу руйнації.

Кажуть, що наукової фантастики більше не існує, бо ж саме життя стало схожим на неї. Однак сьогодні образ майбутнього, який раніше гарантували блага технологічної революції, просякнутий антиутопією та руйнацією всіх гуманістичних надій. На попелищі міст залишається лише пошкоджений, спотворений метал, що пам’ятає свою первісну форму і викликає болючі асоціації зі скаліченим тілом.


Саша Курмаз
Червоний кінь, 2022-2023
Цифровий друк, мішана техніка, колаж

Саша Курмаз розпочав цей проєкт як особистий щоденник після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році та документує у ньому події, свідком яких став сам. Художник використовує колаж як художній метод, щоб поєднувати різні документи та носії інформації воєдино і найбільш точно та вичерпно окреслити стан, в якому перебуває. Саша Курмаз знімає повсякденність, фіксує зміну життя під впливом руйнівної сили війни; архівує та занотовує інформацію про різноманітні знайдені об’єкти, які пізніше використовує у створенні робіт. Відтак формує художню серію як документ часу та оприявнює персональний погляд на історію цієї війни.

Художник документує своє життя під час війни, ділиться думками, почуттями, пережитими страхами та болем, що вплинули на нього. Цей проєкт також має на меті відповісти на більш фундаментальні питання, зокрема: Що означає творення мистецтва під час війни? Чи здатні художні засоби виразності передати досвід війни? Та якими було б наше розуміння мистецтва, якби не вплив війни на наші життя?

Олена Субач
Приховані, 2022
Цифровий друк

Цю серію Олена Субач знімала у рідному Львові. Це місто на заході України стало відносно безпечним прихистком для понад 200 000 українців, які вимушено покинули свої домівки з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. 

Олена змогла відзняти процес як співробітниця музею. До вторгнення фотографку завжди цікавив формальний бік втілення образу в фотографії — колір, гра з площинністю, вигадлива композиція. Після 24 лютого її художня мова стрімко зблизилась із фотожурналістикою та документацію. 

У центрі її серії «Приховані» — музейні реставратори та зберігачі, що у ті дні опікувалися захистом предметів мистецтва в громадських місцях від потенційного руйнування через ракетні атаки. Ці фотографії одночасно викликають розпач через беззахисність, але й не позбавлені надії у ніжності українців щодо свого культурного спадку.

Повсюдне почуття любові, яке виникає, коли світ руйнується, рідко згадується в контексті війни. Непереборна потреба дбати про щось справді важливе та захищати його (ледь не щодня з’являються новини про обстріл чергового музею чи крадіжки творів мистецтва на окупованій території) — одне з найпотужніших почуттів, які сьогодні мотивують українців.


Ігор Бондаренко
Квіти під ударом, 2022-2023
Цифровий друк

На перший погляд, серія «Квіти під ударом» найбільш далека від реалій війни фотографічна серія, однак вона досить точно відтворює реальність вже другої поспіль весни. Не минає і дня, щоб на українську землю не летіли  бомби й ракети, але квіти на тлі вибухів постають символом життя, що долає смерть. Ці образи створюють нову символічну реальність. Всі квіти і вибухи зняті під час повномасштабної війни.

Для українців весна — найкрасивіша і найважливіша пора року, це священна пора посівної. Однак ні у 2022, ні навіть у 2023 роках українцям не вдалося насолодитися пробудженням природи, робота в полі стала небезпечною через масштабні замінування територій і постійні обстріли сільськогосподарських угідь російською армією. Час ніби зупинився 24 лютого, коли життя всієї країни розділилося на «до» і «після»… На думку автора, ця серія має стати нагадуванням про необхідність будь-що відновити сільськогосподарський цикл збору врожаю, що був розірваний війною.

 

 

__________________________________________________________________________

Організатори
__________________________________________________________________________



ГО «Музей сучасного мистецтва»
Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина
Європейський місяць фотографії у Берліні
Музей комунікації Берліна

Виставка організована у співпраці з ГО «Музей сучасного мистецтва», зокрема їх постійним проєктом «Архів мистецтва воєнного стану». 

ГО «Музей сучасного мистецтва» об’єднує професіоналів сфери сучасного українського мистецтва задля розвитку мистецького середовища, та адвокатує створення музейної інституції нового типу в Україні. Від початку російського вторгнення у лютому 2022 року ГО МСМ сфокусована на проєктах, що відповідають на виклики війни, відтак заснували Ukrainian Emergency Art Fund у партнерстві з The Naked Room, ZABORONA та Мистецьким арсеналом.

«Наша місія – посилювати яскраві та сповнені життям голоси українських культурних діячів та художників – після 24 лютого 2022 року набула навіть більшої необхідності, адже важливо ділитися нашими цінностями, візією майбутнього та розумінням того, за що ми боремося.»

– Ольга Балашова та Юлія Гнат, співзасновниці ГО МСМ