EN RU

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

Олан Мамай (Київ), — художниця проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір», — про значення психотерапії та мистецтва. За підтримки  Українського культурного фонду 2021 рік.

Олена, нещодавно ви стали називати себе Оленом. Чому?

Я водночас відчуваю себе і як чоловік, і як жінка, і як щось за межами цих двох понять. І так було завжди, просто я не знав раніше, як це називається. Потім я зустрів людину — теж небінарну, яка мені розкрила очі, і я зрозумів, що це про мене. Мені комфортно з цим іменем, і воно для мене багато що означає. Багато років я називався Альоною, але по паспорту я до 18 років був Оленою, і причина тому така, що коли я народився у моїх батьків просто не було можливості, не було в списку імені Альона, і мене назвали Олена, хоча мої друзі і в сім’ї мене називали Альоною. Мене дратувало, особливо в школі, коли мене називали Лєночка. Я відчував, що це абсолютно не моє ім’я, і для мене ім’я Олена репрезентувало дуже поганий період мого життя: шкільний булінг, депресія. І коли, нарешті, в 18 років я поміняв офіційно в усіх документах ім’я на Альона, я себе відчув добре.

 

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

На майстер-класі з перформативного танку

 

Я ходив на психотерапію, до речі, і продовжую ходити досі, завдяки чому відновив зв’язок з цим періодом мого шкільного життя і зрозумів, що він для мене теж важливий і дорогий. Я перестав якось стидатися імені Олена, і воно стало мені близьке. Сьогодні я зрозумів, що не відчуваю потреби в імені Альона, почав думати, і врешті я дійшов до Олана, тому що воно мені нагадує Олена, просто трошки видозмінене.

Щодо психотерапії, як давно ви почали звертатися до психотерапевтів?

Я вже багато років борюся з суїцидальними думками, хотів почати психотерапію ще будучи на перших курсах академії. Тоді я пішов до психотерапевта в студентську поліклініку на Політесі, і це був просто жахливий досвід. Цей психотерапевт мені сказав, що в мене вселився диявол. Він дуже сильно копав в сексуальному напрямку – це суперзастаріла версія фрейдівського психоаналізу саме з дуже сексуалізованим ухилом. Це мені абсолютно не підходило, плюс на зустрічах звучали ще релігійні нездорові нотки. Я розчарувався в психотерапії і дотягнув до моменту, коли мені було вже так погано, що просто нема було куди діватись: або могила або психотерапія. Я тоді подзвонив моїй вже теперішній психотерапевці, її ніхто  не рекомендував, я просто в інтернеті знайшов номер, подзвонив до неї на Різдво. Ми з нею домовились про перший прийом буквально через пару днів. І це дуже сильно мені допомогло на той момент. Я знаю, якби ця зустріч сталася раніше, я би тоді не опинився в такому кризовому стані, до якого я себе довів. Але я хочу сказати, що психотерапія супер важлива і ніколи не рано і не пізно звертатися до неї.

 

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

На майстер-класі з перформативного танку

 

Можете пояснити, в чому функція психотерапії? 

Я не спеціаліст, але знаю, що все залежить від запиту. Є категорія людей, яким не потрібна психотерапевтична підтримка. У них, наприклад,  є якась проблема — все було добре, виникли проблеми на роботі або у взаєминах, і вони можуть піти до психолога, на арт-терапію, на танцювально-рухальну терапію абощо, і з цією проблемою розібратися. Але якщо питання складніше, якщо криза триває довго, і вона не пов’язана з однією ситуацією, тоді потрібна психотерапія і не пару місяців, не один майстер-клас. Це довгий процес, який може розтягнутися на хоч на сім років, хоч на все життя. Це про переписування якихось патернів, які були закладені з дитинства. Іноді людина вчиться заново довіряти світу і будувати з ним здорові зв’язки. Якщо, наприклад, не було хорошого зв’язку з батьками, а вони – найперші люди, які у дитини взагалі з’являються в житті, то потім ця дитина, будучи дорослою, їй буде важко ці здорові зв’язки будувати зі всіма іншими людьми, і тоді психотерапевт може стати першою людиною в житті, за допомогою кого травмована раннім досвідом людина зможе будувати ці здорові зв’язки.

Тобто мова йде про запит: якщо наприклад, на мене сусід з третього під’їзду якось не так дивиться, я би хотів налагодити з ним контакт – це буде одна історія, а якщо мене вже третій рік після війни мучать жахи, і мені погано, я не можу нормально жити, то це буде зовсім інше, і робота буде довшою.

 

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

На майстер-класі з перформативного танку

 

Консультант проєкту «МІТЄЦ. Реабілітаційний простір» Олександр Фільц сказав, що результат залежить на 80% від обох людей: від психотерапевта і пацієнта рівно по 40%. Чи мусит пацієнт бути активним, чи за нього вирішує проблему психотерапевт?

Є різні підходи, і можу говорити лише про свій досвід. На терапії з моєю терепевткою докопуюсь до якоїсь болючої теми, про яку я би ніколи не подумав, якби не психотерапія. Моя задача – не втікати від цієї теми, а залишити її в свідомості:  поспати з нею, позайматися якимись фізичними вправами, але не насильно примушувати себе думати про це. Це теж важливий момент. На наступну зустріч з психотерапевтом я приходжу і відчуваю, що я просунувся в цьому плані. Може мені насниться сон на цю тему, може якийсь спогад вилізе, а може якась нова думка – інсайт. І це завдяки тому, що я про цю тему не забув. Коли забуваєш або уникаєш, відкидаєш і знецінюєш, то і ефекту немає.

Я знаю, що в когнітивно-поведінковій терапії люди навіть ведуть щоденник, в якому записують думки, кожен тиждень роблять  якусь вправу. Метод терапії, яким я займаюсь – інший. Там цього не треба робити, але пацієнту якимось чином треба бути активним. Це не так, що ти приходиш на психотерапію, і тебе психотерапевт розважає.

 

 

 

 

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

На майстер-класі з перформативного танку

 

Це постійна робота над собою, і якщо людина не готова к цій роботі, то психотерапевт може не допомогти?

Також робота психотерапевта – спочатку підготувати людину. Я пам’ятаю, мені психотерапевтка на початку сказала, що я маю бути готовим до того, що це буде як мінімум рік, можна і довше, і доведеться виконувати емоційну роботу. Якщо людині цього знання і розуміння не дати, результат може бути не ефективним.

Але тут треба ще розрізняти, є більш короткострокові майстер-класи. Якщо ми говоримо про те, чим ми займатимемося на майстер-класі в рамках цієї програми, то у нас будуть чіткі вправи. Це не те, що люди будуть сидіти і просто рефлексувати всі три години, буде певна чітко задача поставлена, і люди будуть працювати в рамках цієї задачі.

На психотерапії, наприклад, я можу прийти на зустріч, я можу півгодини просидіти і промовчати, тому що я не знатиму про що говорити, або не хотітиму говорити, і мене психотерапевтка не підштовхує, тому що треба дати час, хоча він може бути супер важким. В форматі, в якому ми будемо працювати, є задача, і ми разом її вирішуємо. Звичайно, ми даємо простір для всіх можливих реакцій — людина може не робити, якщо не захоче.

 

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

На майстер-класі з перформативного танку

 

Мистецтво – є психотерапією?

Навіть без прив’язки до якихось психотерапевтичних практик, мистецтво само по собі в будь-якому вигляді, навіть в найбільш про вокативному — терапевтичне, тому що воно дуже особисте, як мінімум для людини, яка його робить, тобто для митця чи мисткині. Якщо людина творить із глибини душі, то говорити про якісь речі, які в нїй не відгукуються, немає сенсу. В такому разі відгукуються емоційне заряджене із минулого або поточна складна ситуація, ти хочеш на цю тему поговорити, або тобі тривожно і ти хочеш зробити красиву річ, щоб собі зробити приємно, сама суть мистецтва змінює стан, навіть якщо це просто петриківський розпис. Але я не згоден, що це стовідсоткова терапія. Терапевтичний момент в мистецтві є, але мистецтво ніколи не замінить психотерапію. Це дуже різні дві категорії, утім в психотерапії є трошки від мистецтва і в мистецтві є трошки від психотерапії.

 

МИСТЕЦТВО НІКОЛИ НЕ ЗАМІНИТЬ ПСИХОТЕРАПІЮ

На майстер-класі з перформативного танку

 

Опис проєкту:

АРТ-ТЕРАПІЯ ВЕТЕРАНІВ АТО / ООС ТА КОЛИШНІХ В’ЯЗНІВ «ДНР / ЛНР»

«МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР” — інноваційна програма мистецько-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО / ООС та колишніх в’язнів «ДНР / ЛНР». Над втіленням його у життя працюють команди двох громадських організацій — «МІТЄЦ» та «Львівський психоаналітичний інститут ментального здоров’я».

Впродовж 9 місяців учасники програми беруть участь у 8 майстер-класах із різних видів мистецтва: графіки, живопису, фотографії, кераміки, колажу, ленд-арту, саунд-арту та перформативного танцю. Майстер-класи проводять провідні українські митці: Олексій Аполлонов, Валерій Мілосердов, Сергій Якунін, Олександр Міловзоров, Катерина Свіргуненко, Альона Мамай, Богдан Мороз, Олександр Ляпін. Фінальним акордом проєкту стане створення арт-буку та розробка методики психотерапевтами.

Під час майстер-класів з учасниками програми працюють фахові психотерапевти, психоаналітики. А професійні художники — Сергій Захаров (колишній в’язень «ДНР») та Дмитро Коломойцев (ветеран АТО) ведуть художні щоденники та фіксують арт-терапевтичний процес.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, 2021 рік

КУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАКУНГФУ ВІД МИСТЕЦТВАЧОМУ УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ СТАВЛЯТЬСЯ НЕГАТИВНО ДО ТИХ, ХТО НЕ БУВ НА ВІЙНІ

 

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.