Маніфест «Асортиментної кімнати» (Івано-Франківськ) і Vj Cube — Франківської команди віджеїв, до  якого доєдналась франківська спільнота культурних діячів і діячок, а також люди з інших міст України.

2020/03/28

Маніфест 01

Ви не можете вбити культуру. Ніхто не може. А ось вона — може вбити будь-яку політичну систему.

Культура — це все нематеріальне та колективне, що існує в державі та що цю державу легітимізує. Культура — це мова/и та як ми її/їх використовуємо. Культура — це минуле та як ми про нього згадуємо. Культура — це теперішнє та правила, за якими ми домовляємося жити разом в суспільстві. Культура — це майбутнє, яке визначається спільним середнім розумінням того, що є «хорошим», а що — ні.

Так, культура буде існувати без вашої підтримки. Коли ви захочете від суспільства певної культури поведінки — солідарності, співчуття чи консолідації, згадайте про цей момент. Момент, коли ви вирішили, що культура є надлишковою під час кризи. Бо під час кризи вона якраз потрібна найбільше.

Ви не можете вбити творчість. Ніхто не може. А ось вона (точніше, її дефіцит) — може вбити будь-яку економіку.

Творчість — це індивідуальний процес, який є нематеріальним, але веде до відкладених матеріальних результатів. Одиниці роблять творчість своєю основною діяльністю та створюють щось виняткове. Тисячі та мільйони використовують творчий підхід задля прогресу в інших сферах — в науці, ІТ, медицині чи в системі колективної безпеки.

Так, творчість може існувати без вашої підтримки. Творчість притаманна вільним людям та потребує свободи. Коли ви захочете високотехнологічних індустрій або фахівців, здатних на інновації, згадайте про цей момент. Момент, коли ви винесли «креативних» в цьому суспільстві за дужки, а інші цивілізовані країни — навпаки запропонували їм свою підтримку.

Ви не можете вбити мистецтво. Ніхто не може. А ось воно (точніше, його відсутність там, де воно потрібно найбільше) — може вбити людяність в будь-кому.

Мистецтво — це нематеріальні результати творчості окремих людей, які вплітаються в поточну культуру й або підтримують, або змінюють її. Мистецтво допомагає віднаходити «нову людяність» в найжорстокіших умовах, а відсутність мистецтва є ідеальною базою для дегуманізації. Мистецтво першим осмислює болісні досвіди та пропонує простір для спільного горя або радості. Мистецтво першим бачить майбутнє, яке на нас чекає, та розказує про нього в непрямій формі. Мистецтво не контролюється та не цензурується. Мистецтво не мусить та не може функціонувати за суто економічними законами.

Так, мистецтво може існувати без вашої підтримки. І буде існувати, бо воно — вільне. Але коли ви захочете (знову) відчути людяність, красу та повноту життя, згадайте про цей момент — момент, коли ви відтермінували мистецтво на неозначене пізніше.

 

Що робити? 

• В умовах пандемії та ізоляції окремих держав наші культурні, творчі та мистецькі плани мають змінитися — не скасуватися, але зазнати змін. Непотрібне, надлишкове та архаїчне має нарешті лишитися в минулому. Наша форма організації культурних проєктів та установ має адаптуватися до нової реальності — орієнтиром має стати прозорість рішень та витрат, не бюрократичність та гнучкість.
• В умовах дефіциту стратегічних рішень та, як результат, в умовах фінансових дефіцитів ваша культура рішень, шановна владо, має змінитися. Всі ці «немає часу на стратегію» та «подумаємо про це, коли виживемо» походять з глибокого минулого та в теперішньому обходяться нам всім занадто дорого. Всі ці імпульсивні рішення на кшталт просто «закрити», «скоротити», «викреслити» лише підгодовують паніку та хаос, поглиблюють кризу, яка лише починається. Ми на порозі бурі. Зупиніться. Шукайте рішення разом з долученими. Подумайте.