EN RU

Любомир Якимчук в галереї мистецтв «Лавра»

Любомир Якимчук в галереї мистецтв "Лавра"

До 24 листопада

Текст організаторів:

Виставка «Розархівування» львівського художника Любомира Якимчука. Проект є авторським роздумом про пам’ять та її часові трансформації
Вінтажні чорно-білі фотографії кінця 19 початку 20 століть стають основою для серії великоформатних живописних полотен.
Самі фото в цій серії, умовно можна поділити на дві групи. Перші — це фотографії зроблені в фотостудіях, таких популярних на той час в кожному європейському місті. Це так звані кабінетні фото. Сюжет відсилає до парсунних портретів. Жанр мистецтва, який має історію в декілька тисяч років, існує досі, змінюючись в залежності від естетичних уподобань, соціального стану, світоглядних поглядів замовника. Походять вони здебільшого з сімейного архіву художника, а також з колекцій збирачів старовини. Друга група — це портрети фотомоделей. Серія листівок із зображенням красунь учасниць конкурсу Miss Europe, який відбувся в Парижі у 1930 році. Кожна дівчина на цих фото представляла свою країну тогочасної Європи. Сюжет відсилає до жанру психологічного художнього портрету. Тут фотохудожник намагався максимально розкрити, показати через портрет саму особистість кожного дівчини і використовував доступні йому для цього засоби і технології.
На полотні ретельно відтворюється не тільки кожна деталь самого зображення, а і потертості, знебарвленні, зім‘яті поверхні самих світлин. Таким чином фотографія, будучи ілюзорним відбитком світла на папері, отримує живописну матеріальність і фактурність. Світлини, що є свідченням минулого, тодішньої культури, стають матеріалом для глибшого опрацювання понять пам‘яті і занепаду. Художник навмисно залишає їх на підлозі своєї студії, щоб зібрати випадкові потертості, подряпини, плями, нашарування фарби. В такий спосіб він поєднує, накладає, сплавляє свідомий процес живописного копіювання і випадковість , передбачуване ірраціональне і сліди власної біографії , щоб через картину явити оту невблаганну трансформацію в часі. Це навіює думки про плинне, про час, який невпинно розмелює людське минуле, стираючи щось із нашої пам‘яті, знебарвлюючи спогади і залишаючи в ній якісь натяки, уривки, вцілілі рештки.
Тетяна Міронова, директор муніципальної галереї Лавра: «Дуже цікаво спостерігати, як молоді художники працюють з глибокими філософськими поняттями і оригінально та дуже професійно трансформують їх у витвори живописного мистецтва. Саме такий підхід до сучасного мистецтва, на мою думку, є актуальним.»
Виставка триватиме до 24 листопада.

Галерея мистецтв «Лавра» (білий зал)
Лаврська, 7Б

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.