
Vita Black (Херсон) про створеня серії робіт кульковою ручкою.
Війна застала у Херсоні. Не евакуювалась, знаходжусь і зараз у Херсоні. Пережила окупацію рашистами, коли основним правилом виживання було — не контактувати з ними будь-яким чином. Рашисти їздили з автоматами, наставляли на людей, прискіпливо дивилися на вирази обличчя.
Перші три тижні ми взагалі не виходили, фактично жили в підвалі. На четвертий тиждень вийшли в магазин, бо всі запаси продуктів вже закінчилися. Але і в магазині теж продуктів не було. Хліб роздавали безкоштовно десь по вуличках і до нього були великі черги. Давали по дві буханки в руки.
Крупи були в маленькому магазині по півкіло на руки (ячна, пшенична, горох). АТБ вже не працювало. Коли одного разу купили кільку, то це була велика радість. В таких умовах було не до творчості.

Десь перед Пасхою, в кінці квітня почала малювати. Тоді якісь продукти почали з’являтися (в основному, це ринок). А потім почали чекати ЗСУ. На дорогах партизани малювали вночі фарбою “ЗСУ йде”. Рашисти стали менше бігати по вулицях. І роботи почали теж створюватися швидше.
Коли проводили референдум, місто було мертве. Люди ховалися по хатам. Три дні сиділи і навіть на двір не виходили. Жодного звуку не було. Хто голосував — не зрозуміло.
Реальність була настільки дикою, що рятувалась мистецтвом. Виручила кулькова ручка. За той час створені серії гуцулів, видатних діячів кульковою ручкою.

Кулькова ручка — дуже мобільний інструмент, можна взяти з собою у сховище (на відміну від фарб).

Основні роботи були зроблені саме в 2023 році, але в 2022 був початок. Кулькові ручки в запасі (ще за мирних часів були придбані), папір був — що ще для творчості треба. Так створила серії гуцулів, українських діячів, “Україна в огні”, українок та інші. А сері. “Back to black” (Старі та діти) протягом останніх двох місяців

В даній серії “Back to black” (Діти та старі) намагалася виразити емоції людей під час війни. Це і горе, і любов, і радість. Жорсткий штрих кулькової ручки, відсутність півтонів та чорно-білий світ війни — основа цієї серії. Роботи натхненні сучасним американським мистецтвом гіперреалізму, тому — незвичні ракурси, людські емоції, сльози чи посмішка людини “в ракурсі картини”. За основу взято фотографії (у американському мистецтві “гіперреалізм” роботи створюються саме на основі серій фотографій, задля детальної проробки зображення та реалістичності). Фото — це лише відбиток реальності, у художній роботі очі моделі оживають і досягається реалістичність зображення, недосяжна об’єктиву фотографа.

Це роботи з фотографій з інтернету, не фото з реальних херсонців, але ці фото передають ті емоції, які переживають зараз містяни. Зараз не всі херсонці погоджуються, щоб їх знімали, вони хочуть бути гарними та щасливими на фото, а у теперішній час так не виходить.
В планах є зібрати фотографії херсонців, для подальшої праці з пензлем/кульковою ручкою.