Кураторський проєкт Ігоря Коновалова (Новий Буг–Дніпро-Київ) у Музеї Сучасного Українського Мистецтва Корсаків. Експозиція триватиме до 12.07.2026.

Реліз:

Відкриття проєкту «Київський острів» у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Виставка присвячена феномену «Сквоту на Олегівській» — унікального об’єднання художників, що виникло на початку 1990-х років і стало важливою частиною «нової української хвилі».

Ця виставка — про середовище, яке стало територією свободи. Про художників, які зуміли зберегти живопис як простір сили, гри, парадоксу й внутрішньої незалежності. Про мистецтво, що пережило час, мовчання і повернулося з новою енергією.

У виставці представлені роботи митців:

Анатолій Варваров, Володимир Єршихін, Володимир Заїченко, Ігор Коновалов, Сергій Корнієвський, Руслан Кутняк, В’ячеслав Машницький, Костянтин Мілітинський, Ед Потапенков, Володимир Падун, Людмила Роздобудько-Падун.

перформанс – Наталія Варварова

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків

м. Луцьк, вул. Івана Корсака, 1

«Історія прискорюється… Час наступає нам на п’яти…»

 — Марк Отже, «Не-місце».

Вік — не критерій величі, але гарант насиченої значущості. Гурт «Митців з Олегівської» існує вже понад **три десятиліття** — довше за будь-який інший український арт-гурт, сквот чи напрямок. Фактично вони стали «державою в державі» з переважно іногороднім складом, без яких сьогодні вже неможливо уявити мистецький Київ.

1990-ті, які в народній пам’яті залишилися часом бандитизму, для українського мистецтва були справжнім «золотим віком». Цей «вік» чудом перестрибнув через міленіум, нульові, 2010-ті й продовжує жити далі — завдяки **11 митцям**, представленим на виставці.

Олегівська — вузька, архаїчна вуличка на межі Лук’янівки й Подолу, де двоповерхова будівля стала притулком для майстерень. Згодом навколо неї сформувалася ціла арт-спільнота, а територія стала місцем резонансних акцій. Географічне місце рідко перетворювалося на такий потужний символ свободи, вільного мислення та розкутої арт-поведінки.

Для «олегівців» характерні:

– мотив нестримного руху та динаміки (від човнів-інсталяцій до зайців і рожевих гелікоптерів на картинах);

– імунітет до цинізму сучасного мистецтва;

– щире, майже наївне захоплення світом, поєднане з глибокою іронією та досвідом;

– повага до традиційного живопису, кольору, «смаку й запаху» картини навіть у контексті contemporary art;

– рідкісна спільна робота (навіть у четвірку на одному полотні).

«Олегівці» — унікальний приклад творчого гурту, який після періоду затишшя не просто повернувся, а знайшов уже «третє», а з цією виставкою в Музеї Корсаків — майже «четверте дихання». Вони — діти кумулятивного ефекту: тривале мовчання вибухає потужним протуберанцем і тріумфом.

Автор: Олег Сидор-Гібелинда, PhD, історик мистецтва.