Анатолій Криволап (Київ) про живопис, колорит та почуття.

 

Що є живопис

Це висловлювання, яким я можу сформулювати те, що мені цікаво, те, що я відчуваю. Це мова. Як у поета – слова, у музиканта – звуки, у мене – фарби. Сама форма живопису існує в двох категоріях: художник, який розмальовує фарбами сюжет, та колорист, який створює гармонію з фарб. Це два різних напрямки. Я багато присвятив часу, щоб стати колористом, опанувати конструкцію, де створюється жива взаємодія фарб. Що це означає? Коли фарби знаходяться в гармонії, вони творять єдине ціле змісту, де кожна пляма дуже чисто і м’яко вписується в загальний контекст гами.

Спочатку – колорит, далі – драматургія кольору, його сила. Чим густіша фарба, тим глибше почуття, які вона транслює. Правильно організовані фарби створюють почуття і відчуття, які приховані за ними.

Без назви, 1986. Полотно, олія. 101х106,5. Із серії “Нефігуратив”

Сюжет

Сюжети мене ніколи не цікавили. Нещодавно до мене приходили знайомі і розповідали історії про те, що народилися вони за часи Радянського Союзу, що пережили багато побутових проблем, а я сидів і думав, що не помітив плину часу, реалій буденного життя, що уникав розмов про нього, що ці розмови не були мені цікавими. Цікавили мене тільки люди, віддані професії, бо зустрічі з ними збагачують, несуть ту інформацію, яку ти не знаєш.

Зимові пагорби, 2011. Полотно, олія. 101х142. Із серії “Білий простір”

Пейзаж

Мене цікавлять фарби, які пов’язані з почуттями. Це може бути пейзаж, може бути абстракція. Вони для мене – можливість пірнути в емоції, яких я ще не знав, яких не торкався. Інколи вони виникають глибоко в мені, інколи я бачу колір в оточуючому житті, бачу випадкові сполучення кольорів, і це дає мені поштовх до роздумів. Емоційна гама природи – не менша, ніж людська емоційна шкала. Природа може милувати, тішити, бути лагідною, як сонце на морі вранці, може викликати трагічні почуття, гніватися. В ній безліч емоційних відтінків, треба тільки вміти себе налаштувати, щоб це бачити і відчувати.

Без назви, 2008. Полотно, олія. 80х120. Із серії “Тиша”

Якщо в картині мова йде не про просто пейзаж, а щось більше, то в ній можуть передаватися особливі власні почуття. Це не пейзаж, написаний з натури. Коли твоїм висловом, джерелом для висловлювання є фарби, ти включаєш іншу емоційну шкалу. Пейзаж для мене – це основа для виразу стану, який я відчув у фарбах природи. Це інша система сприйняття – інша співпраця художника і глядача з темою, почуттями і фарбами.

Коли я потрапляю в іншу місцевість, наприклад, у гори, де існує інший емоційний світ, історія, то реагую на це по-іншому, ніж в звичній для мене ситуації – де степ та озера. З’являється інший регістр сприйняття, де довго доводиться відшукувати кольорові сполучення, щоб передати новий для мене світ. Це розширює спектр відчуттів і колористичну гаму. В кожній людині є широкий емоційний спектр – свідомі і підсвідомі відчуття, які ще не мають назви, бо занурені дуже глибоко і ще не оформилися в словесну форму. Тому люди і їдуть мандрувати – щоб запрацювала інша, незадіяна гама почуттів. Робота художника полягає у відкритті глибинних почуттів в собі.

 

Закарпатський пейзаж

Я б не сказав, що знайшов якусь формулу стосовно закарпатського пейзажу. Краще вдалося мені передати почуття в серії «Синай». Я підходив до нього декілька років. Спочатку відчував, що маю лише фотографічний погляд, який не відповідає почуттю, яке є в мене щодо синайського пейзажу. І лише на третій рік несподівано відчув, що це земля, яка ніколи не знала морозу. Зрозумів, що не можна писати небо синеньким, і коли написав небо кольором піска, зрозумів, що кольором пустелі є колір Єгипту і мого відчуття цієї місцевості.

Роботи з закритої серії “Узбережжя Синаю”. 2007-2014 рр.

В кримському пейзажі мене вразила темно-фіолетова тінь опівдні і біле сонце, яке лежало на бруківці Гурзуфу. Це було гостро-контрастне відчуття.

Кольорові сполучення можуть як кидати нас в майбутнє, так і назад на тисячу років, і деяким художникам це вдавалося.

Що стосується закарпатського пейзажу, то тут я знаходжуся в процесі пошуку.

З серії “Карпати”. Цикл “Український мотив”.

Колір сучасного життя

Різним періодам властиві різні колористичні акценти. Я б охарактеризував сучасну буденність так, як це відображено на картині, яку ми бачимо зараз перед собою – темно-фіолетовий колір з оранжевим проривом, тобто оранжевий і є тою надією на тлі доволі невиразної ситуації нашої буденності.

 

Без назви, 2008. Полотно, олія. 100х110. Із серії “Тиша”