Репліка Катерини Лебедєвої (Київ).

Відвідала юридичний майстер-клас “Твори візуального мистецтва на арт-ринку” у Мистецькому Арсеналі. Несподівано отримала відповідь на питання щодо стосунків народної картини та авторського права. Існує термін “сирітські” твори. Це твори, які охороняються авторським правом, але автора або не знайти, або неможливо з ним зв’язатися. Виявляється, 40% друкованих творів у Британській Бібліотеці є “сирітськими”.
У країнах світу немає єдиного підходу до вирішення цієї проблеми, але існує концепція “reasonable search” (достатній пошук). Її збираються ввести і в Україні. Питання у тому, як законодавство визначатиме, чи робота з пошуку автора або правовласника достатня і, якщо таких не знайдено, твір можна використовувати з бажаною метою…
Ще розглядали знаменитий кєйс з обкладинкою Василя Єрмілова і Syndicate. Наскільки я зрозуміла, юристи не на боці музею у цій ситуації, оскільки у законі мова йде про необхідність отримання дозволу на “образотворчу, друковану, сувенірну продукцію”, а одяг до такої продукції наче і не належить.