Макс Афанасьєв (Херсон) про роботу в рамках проєкту FUTURE-IN-THE-PASTMUSEUM в просторі Urban CAD. Спецпроєкт “Дні херсонського арту на МІТЄЦ”.

JOHN DEERE, lIGHT VTRSION

 

Макс Афанасьєв, Олександр Юдін.

 

Ви ще пам’ятаєте лампові телевізори? А слово «кінескоп»? А часи виробництва комбайнів в Херсоні? На початку 2010-х пласкі LCD- і LED-екрани повністю витіснили лампові телевізори. Будемо відверті: ми про це зовсім не сумуємо, а свої лампові монітори ми подарували в музей у Львові.

Ламповий комбайн. Ready for OLX. Але можете купити і для музею.

 

Antistress room

Катерина Шаярова, допомога Денис Михайльченко

 

В європейських містах студії йоги та медитації вже є на кожному кварталі. У нас теж вдосталь. Проте зупинятися не треба! Кімната для медитації має бути на кожному підприємстві – так, як раніше була «кімната для відпочинку» чи «місце для паління». Пропонована модель гарантує не лише комфортну самоізоляцію, але й захистить від інформаційного шуму, магнітних бурь, радіохвиль, і навіть від гіпнотичного променю прибульців.

 

Інформація про проєкт в Urban CAD :

Центр культурного розвитку «Тотем»

Future-In-The-Past Museum

В рамках проекту «Пост-індустріальна спадщина як мистецтво» за підтримки Програми ґрантів Harald Binder Cultural Enterprises (HBCE).

Організація HBCE заснована істориком та меценатом Гаральдом Біндером, спрямована на підтримку міждисциплінарних проектів культури, мистецтва і освіти та сприяє сталому розвитку цих напрямів в Україні. Одним з основних завдань HBCE є підтримка формування інституції сучасного мистецтва “Арт Центр Фабрика Повидла” у Львові.

Детальніше: www.hbce.com.ua

Про проект

Коли колишнє виробництво вже не є актуальним, індустріальному простору настає час змінюватися. Арт-ревіталізація – термін вже давно знайомий; ми наполегливо продовжуємо розкривати культурні та мистецькі перспективи пост-індустріальних просторів, створювати для них новий наратив. Та цього разу ми спробуємо піти трохи далі. Ми не лише досліджуємо пост-індустріальний простір, збираємо артефакти і історії, надихаємося ними, переосмислюємо – ми намагаємося зазирнути у майбутнє, сховане у минулому. Наші думки, наші мистецькі висловлювання потрапляють в те, що ми назвали «Future-In-The-Past Museum», адже музеєфікація – доволі чесний спосіб взаємодії з часом, з простором, з собою. Ти начебто залишаєш собі можливість повернутися і ще раз поглянути на те, що сьогодні здається актуальним. Чи буде так завтра? Завтра покаже.