Екскурсія Данили Ковача (Ужгород) виставкою “Інтервенція” в “Центрі Андрея Шептицького“ (Львів). Експозицію можна подивитися протягом двох місяців.

Реліз організаторів:
“Моє покоління народжене в Незалежній Україні. Тому, мені не відоме радянське життя, проте, я спостерігаю уламки цієї імперії та причинно-наслідкові процеси у культурних сценаріях та особливостях функціонування соціальних інституцій. Пострадянська ідеологія, як бур’ян, що проростає крізь свіжий постелений асфальт. Де і бур’ян не в повні бур’ян, а нова архітектура ідеологічних надбудов не менш міфологізована аніж до 1991 року…
Моя майстерня знаходиться у приміщенні, де у минулому знаходились виробничі майстерні при Спілці художників УРСР. Відтак, цей проект побудований на матеріалах залишених у майстерні худфонду закарпатськими художниками: плакати, газети, книжки, макети до монументальних розписів, мозаїк, сграфіто, що виконувались в інтер’єрах і екстер’єрах на території Закарпаття.
Мені цікаво було пережити певний стан того часу, що існував у майстерні худфонду у період масового розповсюдження радянської ідеології і зберігся у форматі, часто складних для коректного прочитання, артефактів.Часова і соціокультурна віддаль між часами “застою” й “перебудови” та сьогоденням зумовила своєрідні гібридизовані форми прочитання певних образів та символів у масовій свідомості. Архетипи героїв та вождів, як і коректність психосоматичних реакцій у соціальній комунікації набули специфічних характеристик котрі пройшовши крізь іронічний дискурс постмодерну дійшли до адорніанського заперечення культури і як системи і як сукупності ціннісних орієнтирів.
Графічні роботи з артефактами, документами, пов’язаними з середовищем та історією того часу слугували основою для створення цих гравюр. Фарби радянська: гуаш, емалі, лаки за допомогою яких виконували пропагандистські плакати слугували для мене основним матеріалом у створені цієї серії робіт.
Мені цікаво створювати власну семіотичну мову засобами артефактів радянського минулого, що залишились у спадок. Це єдиний зв’язок мене з тією реальністю.
Переживання страху, відчуття невідомого, що впливає на загальну ситуацію сьогодення, можливо наслідки пострадянської свідомості, а можливо певна група ілюзій та спекуляцій призначених для самовиправдання”.

Основні образи в роботах: “Людина з м’язів”, крокуюче єкорше гравюра Питер Пауль Рубенс (1577-1540)
“homo sapiens” череп людини розумної
Реді мейд (полові килимки, серветки)
Механізм — при рятуванні від пожежі 1897 (який не виконує своєї функції)

Пост радянська ідеологія як бур’ян який проростає крізь свіжий постелений асфальт…

Техніка: високий друк, ліногравюра, монотипія, відбитки авт. тех. (станок П. Ю. Бедзира)
Матеріал — радянська гуаш, зелена емаль, німецька типографна фарба спрей,
фрагменти вирізані з радянських плакатів та журналів.

Виставка триватиме 2 місяці