ПРИВАТНИЙ КЛАСИЦИСТ

Інтерв’ю Карли Джанетти з Сергієм Святченком (Київ-Виборг) про роботу Сергія як сценографа і художника по костюмах над балетом THE NIGHTINGALE (СОЛОВЕЙ). Прем’єра відбулася 17 січня 2020 на «Музичному Холі в Аархуса» (Music Hall Aarhus). Переклад Таї Галаган (Київ).

Сергій Святченко працює з багатьма медіа — фотографія, живопис, скульптура, інсталяція і колаж … Його творчість добре відома в світі мистецтва. Але цей художник знаменитий не тільки своєю творчістю. Він добре відомий і як «ікона датського стилю»: саме так було названо документальний фільм на телеканалі «Культура», який вийшов на центральному датському телебаченні про цього талановитого українця, який чудово інтегрувався в Данії і завдяки своєму мистецтву став вельми відомим не тільки в цій країні, але і в інших країнах світу. Постійний особистий інтерес до стилю і моди теж сприяв його популярності. Сергій Святченко тричі отримував почесний титул «найбільш стильної людини» Данії (останній раз – в 2019 році за версією журналу «Euroman»). Тому не випадково саме цей художник був запрошений Датським Королівським театром танцю в якості дизайнера костюмів і сценографа для постановки вистави «THE NIGHTINGALE» («СОЛОВЕЙ»), створеної за мотивами казок Ганса Християна Андерсена та Оскара Уайльда.

Хореографію вистави здійснили Себастьян Клоборг (Данія) і Алессандро Соса Перейра (Бразилія). Група Den Sorte Skole («Чорна Школа») створила електронну музику. Світловий дизайн — Рафаель Сольхольм.

Цей спектакль поєднує сучасний танець з авангардною електронною музикою, сценографією і класичною літературою. Ми поцікавилися у Сергія Святченка його враженнями про синтез мистецтва, натхнення і мультиестетичної співпраці в ході роботи над цим незвичайним спектаклем.

У фойє концертного залу Music Hall Aarhus і Takkelloftet at The Royal Danish Theater Сергієм Святченком була створена інсталяція «Secretly», яка відштовхується від ідеї про пам’ять лісу – пам’яті минулого, сьогодення і майбутнього. І володіє безперечним впливом на наші емоції і наше життя.

Які у вас стосунки з колажем?

Колаж — це те, чим я займаюся останні 40 років і в чому мені вдалося створити свій власний стиль. Для мене робота з колажем, як і робота над цим проєктом, відображає мої ідеї в мистецтві і добре поєднується з духом нашого часу.

Деякі колажні ідеї Сергія Святченка до постановки THE NIGHTINGALE, 2019

Ви раніше працювали з мистецтвом перформансу?

Тільки в зв’язку з власними виставками. Виставка і перформанс багато в чому схожі між собою, але вони вимагають різних форм вираження. Мені дуже цікаво працювати з перформансом в мистецтві.

Як ви сприйняли те, що Вам як художнику довелося створювати сценографію і одночасно розробляти костюми для хореографічного твору?

Якби міг, я б завжди працював так! Переживати, що твір створюється прямо перед тобою, з людським тілом, як інструментом — це щось дуже особливе. Заглибитися в знання та вміння інших, відчувати тісну співпрацю з іншими художниками і бути співтворцем процесу — це було справжньою подорожжю в світ, з яким я ще не стикався.

Як ви працювали з ілюстраціями казок Ганса Християна Андерсена і Оскара Уайльда? Якою була ваша художня пропозиція?

Моєю метою було з’єднати рух танцюристів з моєю сценографією, щоб форми сценічних декорацій інформували про рух, і навпаки. Процес можна описати так: читати твори, знаходити асоціації, міркувати над цими асоціаціями, спрощувати або поглиблювати різні елементи – потім повторювати ті ж кроки знову і знову.

Ідея колажного об’єднання скульптур з танцюристами.

Які у вас стосунки з двома літературними творами Х.К. Андерсена і Оскара Уайльда?

Як і з багатьма іншими класиками: я їх читаю, потім про них забуваю. Однак це одне з найбільших задоволень життя, коли ми можемо їх знову відкрити для себе і пережити.

Обмін ідеями з хореографом Алессандро Соса Перейра про постановку «Соловей і троянда» за Оскаром Уайльдом

Хореограф Себастьян Клоборг в процесі роботи

Ми вже говорили про те, що цей проєкт — мультиестетичне співробітництво між музикою Den Sorte Skole, вашим мистецтвом і роботою хореографів. Що ви можете сказати про свою роль в цьому процесі?

Я мав усі платівки Den Sorte Skole ще задовго до того, як почав працювати над цим завданням. Мені завжди подобалося те, що вони роблять. І, раптом, я з ними в одному проєкті! Візуальний всесвіт так чи інакше пов’язаний як з музичною, так і з хореографічною частинами за допомогою загальних фрагментів і референцій. Разом вони можуть створити новий твір, використовуючи свої індивідуальні сили і підхід. Це стосується моєї участі і співпраці, я спробував внести в процес щось нове і, як художник, об’єднати побачене і почуте.

Яким було співробітництво з хореографами Себастьяном Клоборгом і Алессандро Соса Перейра?

Це принципово нова візуальна мова хореографії. Певним чином два хореографа створюють рухомі тривимірні зображення. Образи Себастьяна схожі на зображення Василя Кандинського — фрагментарні і безбарвні. Алессандро як Френсіс Бекон — його образи розтікаються, вони мають обмежений діапазон кольорів.

Себастьян Клоборг (Данія), Алессандро Соса Перейра (Бразилія)

Як вам працювалося з Den Sorte Skole?

Їх звуковий всесвіт дуже багатий і різноманітний, з використанням різних звуків з різних епох і з усього світу. Думаю, їх музика об’єднує, збагачує рух і все, що відбувається на сцені.

Мені подобається як вони все зробили — просто і дуже емоційно. Я був радий працювати з ними.

Як ви використовуєте моду в зв’язку зі своїм мистецтвом?

Мене завжди цікавив стиль, який для мене — чітке відображення того, хто ми є.

Ескізи костюмів і їх реалізація

Які ще речі надихають вас?

Життя і модернізм. Вони віддзеркалюються одне в одному, але ми бачимо різні речі. На сценографію має вплив серія колажів «LESS», над якою я працюю з 2004 року. На мій вибір костюмів вплинув радянський конструктивізм, авангардний рух 1920-х років. Конструктивізм мав глибокий вплив на всі сфери в мистецтві, і за допомогою костюмів я хотів висловити уявлення про «природне» і «неартистичне». Проста, природна форма (сірого і чорного кольору) може говорити як про гуманізм, так і про функціональність. Ці думки, на мій погляд, добре вписуються в обидві інтерпретації балету THE NIGHTINGALE на контрасті з дерев’яними колажними скульптурами.

Що глядачі можуть очікувати від цього виступу візуально?

Коли ми працювали, ми вірили, що глядацька аудиторія переживатиме естетичне здивування. Їй потрібно буде підбирати слова, щоб описати побачене. Так і сталося! Був великий успіх.