EN

“ЧАС НУЛЬ” ШКОЛИ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ВІКТОРІЇ БУРЛАКИ


Проект було презентовано в “Інституті проблем сучасного мистецтва”, з 20.08 по 5.09.2020, Київ.

Текст організаторів:

Куратори: Вікторія Бурлака та Антон Логов.
Координатор: Анна Луговська.

Учасники: Світлана Аграновська, Ігор Бельський, Олена Бокань, Артем Гумілевський, Леся Джум, Роксоляна Добровольська, Оля Добрякова, Ольга Дрозд, Жанна Єнікєєва, Маша Іскра, Єва Іштван, Юлія Кисіль, Анна Легенька, Антон Логов, Діана Лозко, Анна Луговська, Максим Мазур, Аліка Малоног, Вадім Міков, Ольга Московченко, Євгенія Назарук, Марія Парамонова, Андрій Підлісний, Єва Поляк, Юлія По, Марго Рєзнік, Юлія Савенко, Настя Север, Ірина Терентьєва, Оксана Третьякова, Олена Харченко, Оксана Хіміч, Міла Чепрасова, В’ячеслав Шадрін, Поліна Шадріна, Ольга Шангіна, Олена Штепура, Яна Янк, ALIS LA LUNA, Y_O_V, Sign of Life, Zander Mesh.

Ідея проєкту про нову точку відліку народилася ще до епідемії коронавірусу і зараз набула абсолютно нового сенсу.
Життя сучасної людини неймовірно динамічне, наслідком чого стало швидке вигорання її внутрішніх ресурсів. У невпинному пошуку «де краще», ми літаємо по життю як пташки – від одного партнера до іншого, з однієї професії – в іншу, з однієї країни – в другу, третю, десяту … Стиль і уклад життя жадібних до нових вражень поколінь y / z – це номадизм, кочівництво. Люди прагнуть побачити, відчути, пережити якнайбільше, ні до чого особливо емоційно не прив’язуючись. Ми боїмося не змін, ми боїмося нудьги, проживаючи по безлічі життів в одному. Тяга до змін регулярно заганяє до життєвого кута, виходячи з якого, ми закономірно обнуляємо минуле і починаємо життя з чистого аркуша.
Психологи вивели навіть формулу «ліки від нудьги», мінімальних життєвих циклів, рекомендуючи кожні три / п’ять років радикально змінювати рід занять, імідж, хід думок, «картинку за вікном» і сам простір, де це вікно знаходиться – освоювати нову професію, починати новий проєкт, нове життя …

За останні півроку сам простір попрацював за нас, організувавши всім ситуацію радикальної новизни і невизначеності. Опинившись в заручниках коронавірусу, ми на власній шкірі відчули, що таке «час нуль», і що наше життя вже ніколи не буде таким як раніше. Розмаїття виявилося більш ніж достатньо. Паніка, страх перед загрозою життя, економічні складнощі, у деяких – крах, психологічні наслідки вимушеної ізоляції – все це в тій чи іншій мірі пережили і продовжують переживати всі. І вже якось пристосувалися до цього. Найскладніше виявилося якраз пристосуватися до неможливості за старою звичкою прогнозувати майбутнє… Де і як шукати вихід з цієї ситуації, коли ти не тільки не можеш будувати плани на майбутнє, а й в принципі не здатний контролювати теперішнє? Жити одним днем – «тільки тут і зараз»? Піти в глибокий дауншифтінг? Продовжувати якимось чином чинити опір обставинам? Кожен учасник проєкту і всі ми разом пропонуємо свою відповідь / відповіді на це аж ніяк не риторичне запитання.

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.