EN

Національний Художній Музей України

Розташований в Києві на вулиці Михайла Грушевського, на Печерську. Один із найбільших і найстаріших в країні. Заснований 1 серпня 1899 року за часів Російської імперії, на кошти російського уряду та української родини Терещенків. Будівля музею спроектована архітектором Владиславом Городецьким. Музейна колекція створена на основі пожертв Богдана Ханенка, Терещенків, Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського та інших. Відкритий 30 грудня 1904 року. Станом на початок ХХІ століття музейні фонди нараховують близько 40 тисяч експонатів. Має унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та іконопису від XII—ХХ століть.

Розташований у будівлі, яку створив у 1899 році архітектор Городецький Владислав Владиславович цілеспрямовано для першого в Києві Міського музею. Це була переробка проекта московського архітектора Петра Бойцова, якому уряд не дав ліцензію на практичне будівництво. Скульптурними оформленням головного фасаду займався Еліо Саль. На будівництво було витрачено 249 тис. карбованців, з яких лише 100 тис. дав уряд і 100 тис. — родина меценатів Терещенків.

Великі заслуги в розвитку закладу належали Богдану та Варварі Ханенкам, Терещенкам, В. Хвойці, М. Біляшівському, Д. Щербаківському, Ф. Ернсту та іншим. Особливо значний внесок в колекцію музею зробив Богдан Ханенко, який подарував свою археологічну колекцію з 3145 предметів, оцінювану в 70 тис. крб (більше половини вартості всіх експонатів музею на час його відкриття).

1 серпня 1899 р. у 5 залах 1-го поверху музею відкрили археологічну виставку історичних знахідок Вікентія Хвойки з нагоди XI Всеросійського археологічного з’їзду, що відбувався в Києві. Цей день прийнято вважати датою заснування музею.

Офіційне відкриття й освячення відбулося 23 грудня 1904 року. Тоді музей одержав назву Київський художньо-промисловий і науковий музей імператора Миколи Олександровича. Одночасно вживалися неофіційні назви Музей старожитностей і мистецтв і Київський міський музей. Фактично він став першим загальнодоступним музеєм міста Києва.

1 січня 1918 року — міський музей підпорядкували Секретаріату освіти УНР (згодом Наркомату освіти УСРР, потім Головному управлінню в справах мистецтва і національної культури). 27 липня 1918 перейменували на Національний музей України — створювався на базі Київського художньо-промислового і наукового музею і одержував статус автономної установи.

23 червня 1919 року декретом уряду УСРР музей оголосили державною установою з назвою «Перший державний музей». До фондів музею перейшло багато націоналізованих приватних колекцій, зібрань громадських, навчальних музеїв.

У 1924 році одержав назву «Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка».

У 1934 році на базі історичної та археологічної колекцій створили Державний історичний музей (нині Національний музей історії України). У будинку на вул. Грушевського, б. № 6 залишилися художні колекції, на основі яких виник Київський державний музей українського мистецтва (з 1964 р. — Державний музей українського образотворчого мистецтва, тепер — Національний художній музей України).

1954 року — збірку народного декоративного мистецтва виокремлено в самостійний музей.

1967–1972 роках — музей добудували, завдяки чому експозиційні площі збільшилися майже вдвічі. Загальна площа музею досягає лише 8 000 м².

Нову айдентику для Національного художнього музею України створила креативна агенція Banda Agency. Основною назвою музею обрали NAMU, а основною візуального стилю — спеціально розроблений шрифт.

Фонди на сьогодні налічують близько 40 000 експонатів, серед яких — шедеври українського та закордонного живопису, скульптури та графіки від часів Київської Русі до сьогодення.

СЕЛИЩЕ ПОТЕЛИЧ

Лада Міляєва (Київ) та Марія Скирда (Київ) про подорожі у пошуках ікон. Проект створено спільно з Національним художнім музеєм України.

ПРО ЧЕРНІГІВЩИНУ

Сьогодні ювілей відомого українського мистецтвознавця Лади Міляєвої (Київ).  В проекті, започаткованому спільно з НХМУ (Київ), Лада Міляєва та Марія Скирда (Київ) говорять про збереження мистецької спадщини.

АРТ-КРИТИКА В УКРАИНЕ

28 октября в НХМУ (Киев) состоится награждение победителей "IV Мистецтвознавчого конкурсу". Предлагаем размышления куратора конкурса Валентины Клименко (Киев) о ситуации в арт-критике.

ПОКРОВСЬКА ІКОНА

Лада Міляєва (Київ) та Марія Скирда (Київ) про подорожі у пошуках ікон. Проект створено спільно з Національним художнім музеєм України.

ОБ АРТ-КРИТИКЕ

28 октября в НХМУ (Киев) состоится награждение победителей “IV Искусствоведческого конкурса”. Предлагаем размышления члена жюри конкурса Ольги Балашовой (Киев) об арт-критике в нашей стране. Дискуссию, о которой упоминает Ольга Балашова в своей реплике, можно послушать здесь.

ПРО МИСТЕЦТВОЗНАВЦЯ

В кінці жовтня в Національному художньому музеї України (Київ) відбудеться нагородження переможців IV Мистецтвознавчого конкурсу.

КОНЦЕПТУАЛИЗМ СЕМЕНА КАНТОРА

Директор одесского музея современного искусства Семен Кантор о концептуальном искусстве Одессы. Лекция записана в рамках выставки "Одесский концептуализм" в НХМУ (Киев). Выставка продлится до 20.09.2015 г.

ENFANT TERRIBLE

В НХМУ открывается выставка одесского концептуализма. Проект состоялся при поддержке Музея современного искусства Одессы. Комментарий сокуратора проекта Максима Ковальчука (Одесса).

ЯКІВ ГНІЗДОВСЬКИЙ

В НХМУ (Київ) відкривається виставка з нагоди 100-річчя від дня народження українсько-американського графіка.  

ПРО ІКОНУ ВОЛИНСЬКОЇ БОГОМАТЕРІ

Марія Скирда (Київ) в проекті "Лада Міляєва та Нацмузей".