EN RU

Національна Академія Образотворчого Мистецтва

 НАОМА — багатопрофільний вищий навчальний заклад художньої освіти, що має академічне спрямування і готує фахівців живопису, скульптури, графіки, театрально-декораційного мистецтва, архітектури, реставрації творів мистецтва, мистецтвознавства та артменеджменту.

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури є спадкоємицею Української академії мистецтва, створеної у 1917 році з ініціативи видатних діячів культури, науки і мистецтва — академіка Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича і Григорія Павлуцького, художників Василя Кричевського, Федора Кричевського, Вадима Меллера, Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Георгія Нарбута, Миколи Бурачека, Михайла Жука, Абрама Маневича.

Академію очолювала Рада Академії у складі Дмитра Антоновича, Павла Зайцева, Данила Щербаківського (вчений секретар) та ін. Ректорами Академії були: Василь Кричевський, Федір Кричевський (1918 і 1921 — 23), Олександр Мурашко, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук. Перші професори: Михайло Бойчук (монументальне мистецтво), Микола Бурачек (пейзаж), Василь Кричевський (архітектура, композиція), Федір Кричевський (побутовоісторичне малярство, портрет), Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Михайло Жук (станкове малярство, рисунок), Юрій Нарбут (графіка), Данило Щербаківський (українське народне мистецтво, історія українського мистецтва). 1921 року до професорського складу додатково увійшли: Лев Крамаренко (монументально-декоративне малярство), Вадим Меллер (театральне оформлення), Софія Налепинська-Бойчук (дереворит), Євген Сагайдачний, Бернард Кратко (скульптура), Андрій Таран (мозаїка) та ін.

1922 року розпорядженням Губернського відділу професійної освіти при Наркоматі освіти Академію перетворено на Київський Інститут Пластичних Мистецтв, який 1924 року, після об’єднання з Київським архітектурним інститутом, дістав назву Київський художній інститут.

У 1992 році закладові повернуто первісну назву — Українська академія мистецтв, а від 17 березня 1998 року вона стала Академією образотворчого мистецтва і архітектури.

У 2000 року надано статус Національного навчального закладу.

У НАОМА діють такі факультети: живопису, графіка, архітектура,  мистецтвознавство, скульптура, реставрація творів мистецтва, графічний дизайн, сценографія та кіносценографія.

Костянтин Синицький про навчання в Академії

Костянтин Синицький (Київ), - скульптор, педагог, - про талант та Академію.

ФУРАМАННИЙ ПРОВУЛОК. РЕСТАВРАЦІЯ РОБІТ

Ірина Ластовкіна (Київ) про рестарацію робіт. Репортаж з відкриття виставки.  Експозицію в НАОМА (Київ) можна подивитися до 6 грудня.

ФУРМАННИЙ ПРОВУЛОК. РЕПЛІКА КУРАТОРА

Репліка Євгена Карася (Київ)- куратора виставки "Фурманний провулок" (до 6 грудня в НАОМА) про значення сквоту та робіт художників для історії України.

ФУРМАННИЙ ПРОВУЛОК. ВІДКРИТТЯ

Репортаж відкриття виставки робіт з колекції Михайла Царьова (Німеччина). НАОМА, 29 листопада.

ІСТЕРИКА, ШЕВЧЕНКО І НАОМА

ІСТЕРИКА, ШЕВЧЕНКО І НАОМА

Текст Софії Бергінер (Київ) про Академію (НАОМА), педагогів і однокурсниць. Текст мовою оригіналу можна прочитати тут.  

ПТАХИ

Роботи Антона Тарасюка (Київ), написані в стінах НАОМА.

PIVNYKYTIME, Спартак та С14

PivnykyTime (Київ) щодо теми НАОМА (Київ).

АКЦІЯ СТУДЕНТІВ. ДОКУМЕНТАЦІЯ ПОДІЇ

На акції студентів, яка відбулася сьогодні у НАОМА (Київ), модератором порядку була Національна поліція, на варті стояв загін Червоного хреста України, а от арт-спільноти, яка активно співчуває студентському руху в фейсбуці, майже не було.

Знову НАОМА. Богдан Скрипка про інцидент

НАОМА погромна

Репліка Богдана Скрипки (Київ) про інцидент в НАОМА («Парад членів» Спартака Хачанова).

НАОМА погромна

НАОМА погромна

Репліка журналіста Іллі Романенка (Київ) щодо проекту "Парад Членів" та інциденту в НАОМА (Київ), який стався два дні тому.

АКАДЕМИЯ?

АКАДЕМИЯ?

  София Бергинер (Киев) о жизни студентов НАОМА (Киев). Архивный материал газеты ВОНО.