Львівська Національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Ідея заснування галереї сягає кінця ХІХ ст., коли в середовищі львівської інтелігенції розгорнувся рух за створення музею західно-європейського мистецтва. У 1902 році др. Владислав Дулемба зробив внесок 5000 корон, які були включені в нову позицію бюджету міста “на закупку творів мистецтва”, а вже протягом 1903-1906 на зібрані  громадськістю кошти ініціативна група придбала десятки картин.

Крім того, львівський магістрат закупив декілька приватних збірок, серед яких була колекція співвласника і керівника двох цукроварень Івана Яковича. Привезена з с.Сітківці, що біля Умані на Вінничині, до Львова у лютому 1907 року, вона лягла в основу новоствореної Міської галереї. Відтоді і прийнято рахувати час її заснування  – 14 лютого 1907 року.  Влітку 1914 р. галерея отримала власний будинок, який належав відомому вченому та колекціонеру Владиславу Лозинському.

У 1940 налічувалось 5950 експонатів, а у 1966 році – 11 тисяч. Особливою сторінкою в долі музею 1960-70-х років була експедиційна робота, в результаті якої  врятовано понад 12 тисяч творів.         

Сьогодні зібрання налічує понад 64 тисячі творів світового та національного мистецтва, від античних часів до наших днів.

У 2009 році галереї надано статус “національної” з подальшим іменуванням Львівська національна галерея мистецтв. У 2013 році галереї присвоєно ім’я Б.Г.Возницького.

 До складу галереї входять 21 більших та менших музейних комплексів, окремих невеликих музеїв, які працюють як окремі відділи або сектори.