Меню

ЦСМ Сороса

Працював в Україні 1993 – 2008 роках.

Центр Сучасного Мистецтва Сороса було відкрито в Києві та Одесі. Це благодійна організація, заснована в  Джорджем Соросом для підтримки та розвитку сучасного візуального мистецтва. Став частиною міжнародної мережі ЦСМС.

Запровадив систему грантів, спрямовану на підтримку виставок, організованих українськими кураторами, фінансування мистецьких проектів, участі українських митців у міжнародних виставках та симпозіумах, поширення інформації про можливості участі у міжнародних виставках та стажування в галузі сучасного мистецтва, розповсюдження різноманітніх матеріалів та міжнародних періодичних видань з питань теорії та практики сучасного візуального мистецтва.

Восени 1995 року ЦСМ Сороса — Київ переїхав у відреставровану історичну будівлю 18 сторіччя (поряд з Києво-Могилянською академією) та перетворився на багатоструктурну мистецьку організацію, яка заснувала та розвивала три автономні програми: Інфо Медіа Банк, Галерейна Програма, Освітня та Грантова Програма.

Того ж року відкрилася галерея ЦСМ. Завдання галереї – дати можливість художнику заявити свій маніфест у виставковому просторі; спровокувати автора на щось нове, дати можливість спробувати себе в іншому напрямку; показати українській публіці тих художників, які не могли раніше представити в широкому масштабі свою працю.

Галерея не була єдиною цілю діяльності. Відбувалось навчання, консультації.  Розвивалась грантова програма. Запрошувались критики вже відомі за кордоном та в Україні, які розуміли та аналізували процес розвитку сучасного мистецтва. Це стосується Джермано Челанта, Боніто Оліва, Маргарити та Віктора Тупіциних, та інших. Також пройшов цілий ряд виставок іноземних художників, метою яких було стерти певну конфронтацію Схід-Захід.

ЦСМ Сороса спочатку очолювала Марта Кузьма.У 1992 році приїхала до Києва, у 1994 році стала першою директоркою відкритого «Центру сучасного мистецтва Сороса». Серед знакових проектів — арт-проект «Алхімічна капітуляція» на борту флагмана ВМФ України «Славутич» у Севастополі. Ідея проекту звертала увагу до мутації, до поняття алхімії, де кожний художник мав свою рефлексію щодо розуміння даної теми. Експонувались досить жорсткі роботи, які піднімали екологічні проблеми, мовну ситуацію в країні.

У 1997- 2005 директором ЦСМ став Єжи Онух. Під час його перебування у ЦСМ в Україні та за її межами було представлено багато українських та міжнародних художників, включаючи Енді Уорхола, Йозефа Бойса, Нам Джун Пайка, Іллю Кабакова, Джозефа Кошута, Тоні Оуслера, Леона Тарасевича, Арсена Савадова, Тараса Полатайка, Бориса Михайлова, Сергія Браткова, Іллю Чичкана, Андрія Сагайдаковського, Олександра Ройтбурда, Фонд Мазоха, Олега Кулика, Алевтину Кахідзе, Миколу Рідного та багато інших.
Під керівництвом Онуха ЦСМ сприяв розвитку освіти та популяризації сучасного мистецтва (як українського так і міжнародного). Найважливішим в діяльності  ЦСМа було заохочення молодих українських художників і залучення їх до співпраці. Під час “Помаранчевої революції”  ЦСМ став політичним центром для молодих митців-активістів (тепер група Р.Е.П.), які використовували приміщення  ЦСМа для створення “революційного мистецтва”.

ЦСМ Сороса — Київ проіснував до 2008 року, після чого його справу продовжила Фундація Центр Сучасного Мистецтва.

ПОЗИТИВНИЙ ЕФЕКТ НЕГАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ

ПОЗИТИВНИЙ ЕФЕКТ НЕГАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ

Єжи Онух про мету діяльності публічної інституції, про молоде покоління початку 2000-х років, про роботу з українськими художниками за часів його правління ЦСМ Сороса (Київ).

ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ, А МИ ЗМІНЮЄМОСЯ РАЗОМ ІЗ НИМИ

  У вересні 2015 на МіТЄЦ було опубліковано інтерв'ю Ежи Онуха, в якому йдеться про діяльність ЦСМ Сороса в Україні. Пропонуємо погляд на події  Олександра Соловйова (Київ).