Меню

Захаров Вадим

Народився в Душанбе у 1959 році.

Закінчив Московський державний педагогічний інститут.

Художник, редактор, архівіст московської сценичної концептуальної сцени, колекціонер, активний учасник московського неофіційного мистецтва, один з ключових персонажів московського концептуалізму. 

З 1978 року бере участь у виставках неофіційного мистецтва. В кінці 1970-х він увійшов в коло московських концептуалістів, а в 1980-му заснував разом з Віктором Скерсісом групу «СЗ». Дует здобув популярність завдяки своїм абсурдистським акціям: художники прикрашали міські стіни загадковими графіті («Ой!», «Ай!», «От!», «Як!», «Капелюх!»), боролися з «терором речей», нацьковуючи між собою побутові предмети («Курс самооборони від речей»), створювали моделі танків у формі Парфенона («Використання творів мистецтва у військових цілях») і інсценували свої проекти за допомогою курячих тушок («2-я персональна виставка групи «СЗ»»). У 1984 році Скерсіс переїхав в США — і група припинила своє існування.

У 1982–1983 рр. — учасник галереї AptArt.

На початку 1980-х брав участь у складанні папок Московського архіву нового мистецтва (Мані) і збірника «По майстернях № 1» (спільно з Г. Кізевальтером). Тоді ж почав збирати власну колекцію творів сучасних московських художників і документальний архів, пов’язаний з їх творчістю. З 1992 — видавець малотиражного альманаху «Пастор», присвяченого московській концептуальній школі. Заснував власне видавництво Pastor Zond Edition. 

Особливе місце в практиці займає його діяльність в якості архіваріуса московського концептуалізму. У його зібрання входять рідкісні матеріали, що стосуються виставок в Росії і за кордоном: фотографії, аудіо- та відеозаписи, каталоги, запрошення…

З 2010 року працює разом з Нікласом Ніцке в групі «OBAMAinBERLIN».

Один з найвідоміших творів — пам’ятник філософу Теодору Адорно, встановлений у Франкфурті-на-Майні (конкурс на пам’ятник Захаров виграв у головного концептуаліста світу Джозефа Кошута). Це «кабінет філософа» (антикварне крісло плюс стіл), укладений в скляний куб.

За роботу «Гарнітур Святий Себастьян біля киплячої вівсяної каші», отримав премію Кандинського.

За твердженням художника, його картини — «ніякий не живопис, це архітектура, це тупіки, це замурзані стіни. Тому в каталозі вони і називаються «живописні роботи»».

Живе і працює в Берліні та Москві.

ПИПЮСИ ГЕРАКЛА

Андрей Монастырский (Москва), Вадим Захаров (Москва-Берлин) читают стихотворение Юрия Лейдермана (Одесса-Берлин). Съемка и режиссура Андрея Сильвестрова (Москва). Цикл "Хроники Лейдермана".