Цаголов Василь

Художник, одна з ключових постатей сучасного сучасного українського мистецтва, представник Нової української хвилі.

Народився 1957 році у місті Дигорі у Північній Осетії (Росія).

Якось вихователька сказала батькам, щоб ті звернули увагу на талант їхнього сина до ліплення.

Але для усвідомленого вибору професії потрібні були зразки – інші художники. Єдиним джерелом, де міг познайомитися з картинами – був журнал «Крестьянка», на останній сторінці якого друкувалася якась репродукція.

В 1974 поступив до художнього училища у Владикавказі.

Відучився рік, і його забрали в армію, де знайомиться з мистецтвознавцем Олександром Соловйовим. Соловйов виконував функції художника-оформлювача, у нього за плечима була худшкола. Спілкування на той час закінчилося довгим списком рекомендованої літератури від Саші Соловйова.

Список Соловйова освоїв і прийшов до навчального закладу новою людиною. Опинився в лідерах. Крім академічних робіт робив «лівацькі», за що його щомісяця викликали до директора.

Поступив у Київський художній інститут (нині НАОМА) на факультет живопису (1980 рік).

Чотири рази Цаголов йшов з інституту, щороку закінчуючи заявою про відрахування. Поки Віктор Шаталін не взяв його на свій курс.

В 90-е сформувалося СV, відбулися знакові знайомства, з’явилися зарубіжні великі проекти. Часто потрапляв в десятку обираних зарубіжними кураторами художників.

У 2002 році архітектор і колекціонер Андрій Супруненко купив його першу роботу. З цього моменту потихеньку почалися продажі, і гучне визнання художника.

Його творам характерні: кліпова естетика із використанням типажних персонажів, поєднанням планів, що створює ілюзію кіномонтажу, а також дослідження міфології масової культури, гостра соціально-політична направленість із домішкою чорного гумор, гра з міфологією та стереотипами.

Окрім живопису займався відео-артом, а в останні роки – скульптурою.

Живе та працює у Києві.