Сидір-Гібелінда Олег

Мистецтвознавець, історик.

Народився 1962 року в Луцьку.

Закінчив Київський державний художній інститут (1986), факультет теорії та історії мистецтва.

В якості теоретика та учасника брав активну участь у створенні нового українського мистецтва початку 90-х.

Знімався в знакових фільмах українського відеоарту. В містико-кримінальному трилері «Молочні сосиски» Василя Цаголова (1994) виконав головну роль маніяка, який мріє панувати над світом. Роль другого плану зіграв у фільмі Юлії Лазаревської «Брати Нарбути» (2003).

Брав участь в перформансі Василя Цаголова «Карла Маркса – Пер-Лашез» (Київ, 1993), а також гепенінгу групи РЕП «Перетягування колони на Майдані Незалежності» (Київ, 2014 року).

Публікувати статті почав з 1984 року, підписавшись подвійним прізвищем, друга частина якого, за сімейною легендою, належала одному з його предків з боку матері.

У 1988-1993 роках працював завідувачем художнім відділом Волинського краєзнавчого музею.

Був організатором мистецтвознавчих конференцій в Українському домі, співавтором виставкового проекту «Тоталітарне мистецтво» в Національному художньому музеї.

Працював і співпрацював у виданнях «Аrt Line», «Президентський вісник», «Терра Інкогніта», «Україна», «Образотворче мистецтво», «Антиквар». Захистив кандидатську дисертацію на тему «Венеціанська бієнале як форма реалізації українських культурних стратегій» (2015), керівник А. Федорук. З 2002 і до цього дня – старший науковий співробітник ІПСМУ, відділу мистецтва новітніх технологій.

Автор близько 1500 публікацій, серед яких есе, монографії, рецензії, переклади, вступні статті в каталогах.

Живе і працює у Києві.