Гельман Марат

Галерист, куратор, арт-менеджер, політтехнолог, засновник музею сучасного мистецтва PERMM, міжнародного проекту «Культурний альянс» та арт-центру в Черногорії. Підтримував художників Нової української хвилі.

Народився 1960 року у Кишиніві Молдавської РСР.

Закінчив Московський інститут зв’язку, за спеціальністю інженер, одночасно працював машиністом і працівником сцени в МХАТі, «Сучаснику» і театрі імені Маяковського (Москва).

У 1987 зробив першу виставку в своєму житті, яку показав московським художникам у Кишиневі. Вона мала великий успіх, в тому числі і комерційний, Приїхавши в Москву, за гроші, виручені від продажу робіт, прийняв рішення залишитися в столиці колишнього СРСР.

На російській арт-сцені актуального, гостросоціального мистецтва зʼявився в 1988 році після тріумфального аукціона мистецтва авангарду та неофіційного радянського мистецтва Sotheby’s, що пройшов у Москві.

Професійне життя в мистецтві починав як колекціонер. Перша колекція була невдалою, її було продано, завдяки чому Марата Гельмана можна віднести до  перших арт-дилерів в СРСР.

У 1990 році отримавши закордонну освіту в області сучасного мистецтва, зібрав колекцію українського мистецтва, яка була основою виставки «Южнорусская волна» (1992). 

У 1990 відкрив одну з перших в Росії приватних галерей сучасного мистецтва. Вона проіснувала до 2012 року, і за 20 років змінила кілька назв (Gallery Guelman, M. Guelman Gallery, «Галерея М. и Ю. Гельмана»).

У різні роки з галереєю співпрацювали практично всі найважливіші художники цієї епохи — від класиків московського концептуалізму (Ю. Альберт, І. Макаревич, В. Захаров, Д. Прігов), соц-арту (В. Комар & А. Меламід, Борис Орлов, Леонід Соков) і постмодернізму (П. Пепперштейн, Г. Острецов) до художників петербурзької «Нової академії» (Т. Новіков), московського акціонізму (О. Кулик, А. Осмоловський, А. Бренер, О. Мавроматі, А. Тер-Оганьян, Товариство Радек), південноросійської хвилі (А. Сігутін, А. Савадов, О. Ройтбурд, О. Голосій) і піонерів медіаарту («Синій суп», АЄС + Ф, Ольга Чернишова, Владислав Єфімов & Аристарх Чернишов); від живописців (Ю. Шабельніков, В. Кошляков, А. Виноградов & В. Дубосарський, Д. Врубель) до фотографів (Б. Михайлов, В. Мамишев-Монро), архітекторів (А. Бродський, А. Бєляєв-Гінтовт), скульпторів (Д. Гутов, Г. Брускин, Мартинчики) і художників, що працюють з інсталяціями та новими медіа (В. Архипов, арт-група «Сині носи» та інші).

Крім російських художників, Гельман показував в галереї мистецтво України, з якого він почав свій шлях як куратор і яке завжди займало значну частину в його колекції. У 2002—2004 роках в Києві працювала філія галереї Гельмана, яку очолював художник Олександр Ройтбурд.

З перших років роботи галерея брала участь в міжнародних виставках, фестивалях і ярмарках, як FIAC (Париж) і ARCO (Мадрид). У 1999 році галерея представляла проект для російського павільйону на Венеційській бієнале.

У жовтні 2012 року на місці закритої галереї на Винзаводі відкрилася нова виставкова площадка Марата Гельмана — продюсерський центр «Культурний Альянс» . Він спеціалізується на показі в Москві мистецтва з російських регіонів і країн СНД — тут пройшли виставки, що дали актуальний зріз мистецтва Казахстану, Іжевська, Пермі.

У 2008 році провів в Пермі етапну для нього як для куратора виставку «Російське бідне», куди увійшли роботи найважливіших російських художників сучасності, і  яка поклала початок відкриттю у 2009 р. Пермського музею сучасного мистецтва.

Очолив музей на посаді директора. У червні 2013 року після низки скандалів його було звільнено з поста директора PERMM.

У 2014 році переїхав до Чорногорії для здійснення культурних проектів. Заснував арт-резиденцію Dukley European Art Community (скорочено DEAC) та заявив про старт великого міжнародного проекту.

Гельман розвиває свою концепцію пост-економічного суспільства і гуманітарної інженерії.

Живе та працює у Будві, Чорногорія.