Лимарєв Анатолій

Художник, класик українського мистецтва 1970-80-х років.

(1929-1985)

Народився в Амвросіївці.

В 1946—1951 роках учився в Київській художній школі ім. Т. Г. Шевченка, закінчив із золотою медаллю.

1957 року закінчив Київський державний художній інститут, навчався в майстерні живопису Сергія Григор’єва. Був однокурсником Вілена Барського, приятелював з Якимом Левичем, Валерієм Ламахом, разом з ними належав до кола андеграунду.

Жив та творив у Донецьку, поглиблено працював над вивченням техніки декоративної мозаїки.

Завідував студією образотворчого мистецтва Донецької організації Спілки художників України.

Член художньої ради Художнього фонду СРСР.

З 1967 року мешкав у Києві.

Товариші називали його «українським Ван Гогом» та «сонцепоклонником». Його станкові роботи відрізнялися підвищеною експресією та яскравим колоритом, через що адепти соцреалізму таврували картини Лимарєва «формалізм».

За життя майже не виставлявся. У 1985 році наклав на себе руки.

Перша персональна виставка творів відбулася посмертно, у 1988 році.

Серед його робіт: оформлення дитячого кінотеатру в Донецьку, піонерського табору «Молода гвардія», цикл «Сабатинівські герої праці».