Український художник, живописець, майстер українського нефігуративу та пейзажу.
Народився у 1946 році Народився в Яготині, Київська область.
Малювати почав з дитинства – коники на стінах в хаті.
В четвертому класі, на питання вчительки ким хто буде, несподівано для себе відповів – художником.
Але свідоме рішення прийняв після восьмого класу. Батьки поставилися до вибору негативно. Художник для них – це була не професія.
Закінчив Київський державний художній інститут у 1976 році. Педагог із фаху – В. Пузирков.
Після інституту пішов працювати в художній фонд, писати картини на замовлення, але зрозумів – або гроші, або бути художником, пішов звідти і замовлень не брав ніколи.
Працював на різних роботах – вантажником, малював стенди, плакати в селі.
Його цікавив колір. Досліджував його в чотири етапи. Перший – освоєння колориту, брав найконтрастніші кольори в одній гамі. Другий – освоєння яскравих кольорів в одній гамі. Третій – кольорами намагався передати освітлення,форму, глибину. Четвертий – етап, коли кольори – це тільки засіб, а основне для нього – передати внутрішній стан.
В своїх пошуках збирав камінці, зчищав цікаві кольори зі стін. Вів наукову лабораторну роботу. Паралельно писав пейзажні етюди, або натюрморти, в яких намагався знання по кольору покласти на зображення. На ці досліди в пішло п’ятнадцять років після інституту.
Знайомство з художниками „Живописного заповідника” відбувалося не відразу. Були проблеми з майстернею, її могли забрати, звернувся до Тиберія Сільваші, щоб поступити до Спілки художників. Сільваші прийшов в майстерню до Криволапа, з того часу двадцять років вони практично не розлучалися.
„Живописний заповідник” був для Криволапа цінний тим, що пошуки колег колосально зекономили його час. Він бачив чорні кольори Марка Гейка, і йому вже не треба було експериментувати з ними. Олександр Животков експериментував з сірим. Це звузило напрямок пошуків Анатолія щодо власного виразу.
На початку 90-х підписав контракт з інформаційним бюро фірми „Грюндік”. Контракт приносив йому непоганий заробіток, і у Анатолія Криволапа з’явилося червоне „Вольво-740 Універсал” – найновіша марка машини на той час.
В кінці 2000-х відчув, що його інтерес до роботи почав пропадати. Це потребувало змін у житті. Купив дачу в Засупоєвці (під Яготином). Спочатку приїздив туди на нетривалий термін, а коли побудував майстерню, зрозумів, що вже не повернеться в Київ, і оселиться там.
Мистецтво вважає самопізнанням власних можливостей: інтелектуальних, духовних, емоційних.
Живе і працює у Києві та Засупоєвці.
Ганна Шерман (Київ) про новий номер журналу "Антиквар", презентація якого відбулася у Національній академії мистецтв України (Київ).
Тиберий Сильваши (Киев), Анатолий Криволап (Киев), Александр Животков (Киев) в архивном материале МіТЄЦ.
До 11 червня в Закарпатському обласному художньому музеї ім. Йосипа Бокшая (Ужгород) можна подивитися виставку Анатолія Криволапа (Київ).
Ранні роботи Анатолія Криволапа (Київ), записані в 2016 році у його родинному помешканні.
Анатолій Криволап (Київ) про живопис, колорит та почуття.
Роботи Анатолія Криволапа (Київ), записані в його родинному помешканні.
Робочі фрагменти творення ікон Анатолієм Криволапом (Київ).
До 18 жовтня в галереї "Триптих Арт" (Київ) можна подивитися виставку живопису Анатолія Криволапа (Київ).
Сьогодні о 18:00 в галереї "Триптих Арт" (Київ) відкриття виставки Анатолія Криволапа (Київ).