Криволап Анатолій

Український художник, живописець, майстер українського нефігуративу та пейзажу. 

Народився у 1946 році Народився в  Яготині, Київська область.

Малювати почав з дитинства – коники на стінах в хаті.

В четвертому класі, на питання вчительки ким хто буде, несподівано для себе відповів – художником.

Але свідоме рішення прийняв після восьмого класу. Батьки поставилися до вибору негативно. Художник для них – це була не професія.

Закінчив Київський державний художній інститут у 1976 році. Педагог із фаху – В. Пузирков.

Після інституту пішов працювати в художній фонд, писати картини на замовлення, але зрозумів – або гроші, або бути художником, пішов звідти і  замовлень не брав ніколи.

Працював на різних роботах – вантажником, малював стенди, плакати в селі.

Його цікавив колір. Досліджував його в чотири етапи. Перший – освоєння колориту, брав найконтрастніші кольори в одній гамі. Другий – освоєння яскравих кольорів в одній гамі. Третій – кольорами намагався передати освітлення,форму, глибину. Четвертий – етап, коли кольори – це тільки засіб, а основне для нього — передати внутрішній стан.

В своїх пошуках збирав камінці, зчищав цікаві кольори зі стін. Вів наукову лабораторну роботу. Паралельно писав пейзажні етюди, або натюрморти, в яких намагався знання по кольору покласти на зображення. На ці досліди в пішло п’ятнадцять років після інституту.

Знайомство з художниками „Живописного заповідника” відбувалося не відразу. Були проблеми з майстернею, її могли забрати, звернувся до Тиберія Сільваші, щоб поступити до Спілки художників. Сільваші прийшов в майстерню до Криволапа, з того часу двадцять років вони практично не розлучалися.

„Живописний заповідник” був для Криволапа цінний тим, що пошуки колег колосально зекономили його час. Він бачив чорні кольори Марка Гейка, і йому вже не треба було експериментувати з ними. Олександр Животков експериментував з сірим. Це звузило напрямок пошуків Анатолія щодо власного виразу.

На початку 90-х підписав контракт з інформаційним бюро фірми „Грюндік”. Контракт приносив йому непоганий заробіток, і у Анатолія Криволапа з’явилося червоне „Вольво-740 Універсал” – найновіша марка машини на той час.

В кінці 2000-х відчув, що його інтерес до роботи почав пропадати. Це потребувало змін у житті. Купив дачу в Засупоєвці (під Яготином). Спочатку приїздив туди на нетривалий термін, а коли побудував майстерню, зрозумів, що вже не повернеться в Київ, і оселиться там.

Мистецтво вважає самопізнанням власних можливостей: інтелектуальних, духовних, емоційних.

Живе і працює у Києві та Засупоєвці.