EN RU

Гнилицький Олександр

1961 — 2009

Один з лідерів українського трансавангарду та арт-сквоту “Паризька комуна”.

Народився у Харкові.

Український художник, живописець, графік, відеомитець, автор об’єктів та інсталяцій.

Закінчив “Харківське театральне училище”, відділення театрально-декораційного живопису (1980), “Київський державний художній інститут”, відділення монументального живопису (1988).

У 1989 році, разом з іншими молодими художниками, став учасником пленеру в місті Седнів, який зіграв важливу роль в усвідомленні художниками своєї творчої самоідентифікації.

Входив до мистецького угрупування “Паризька комуна” (1990 — 1994).

1996 разом з Лесею Заєць заснував “Інститут нестабільних думок”, у складі якої був представлений в українському павільйоні на Венеційській бієнале у 2008 році.

Один з перших українських художників, хто звернувся до відео-арту. На початку 90-х екранізував власну поему-акцію “Спляча красуня в скляній труні”.

У роботах поєднував поняття ірреальності, простоти і буденності.

Останні роки життя жив в Києві та Мюнхені, де працював дизайнером продукції для телебачення та кіно, а також для анімації.

Учасник “52-ї Венеціанської бієнале” (2007).

ИЛЛЮЗИЯ РЕАЛЬНОСТИ

Экспозицию выставки Александра Гнилицкого (Киев) можно посмотреть до 26 марта в "Мистецьком Арсенале" (Киев). 

ПОЗИЦІЯ ВІДСТОРОНЕННЯ

ПОЗИЦІЯ ВІДСТОРОНЕННЯ

Залишився тиждень до завершення виставки Олександра Гнилицького (Київ) у «Мистецькому Арсеналі» (Київ). Архівний матеріал Зіни Підалькіної (Київ), записаний з Гнилицьким і діджеєм Lemon (Бровари) в 2007 році.

МЕНЕ НЕ ІСНУЄ, Я СЛУХАЮ КОГОСЬ

МЕНЕ НЕ ІСНУЄ, Я СЛУХАЮ КОГОСЬ

Сьогодні о 18.30 в «Мистецькому Арсеналі» (Київ) відкриття виставки Олександра Гнилицького (Київ) «Реальність ілюзії». Архівне інтерв’ю з художником (2003 р).