(1926-2002)
Народився на Закарпатті.
Художник, живописець та графік.
В 1941—1945 роках навчався в Мукачівській торговельній академії. Під час навчання ходив на студії до майстерні художника-графіка Вільмоша Береца, після чого інтенсивно зайнявся малюнком.
1946 року закінчив відділ живопису Ужгородського училища прикладного та декоративного мистецтва, викладачі — Адальберт Ерделі, Андрій Коцка, викладачі з фаху — Федір Манайло, Ернест Контратович.
1954 — починає працювати у виробничих майстернях Худфонду.
У 1960-х роках займався оздобленням автобусних зупинок із Ференцом Семаном.
З 1973 член художньої ради Худфонду.
З 1977 — член комісії по роботі з молоддю в закарпатському осередку Спілки художників.
1996 року лауреат обласної премії ім. Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за серію графічних робіт «Життя дерев».
Працював у техніках монотипії, граттажу.
У 1950–1960-х роках в Ужгороді навколо митця сформувався неформальний «клуб авангардистів», де збиралися закарпатські художники, а також митці зі Львова, Києва, Риги, Ленінграда.
Товаришував з Леопольдом Левицьким, Аллою Горською, Сергієм Параджановим, Тетяною Яблонською, Георгієм Якутовичем, Григорієм Островським.
Був одружений з відомою художницею Єлизаветою Бедзір-Кремницькою.
За життя відбулося дві персональні виставки художника 1994 та 1995 року в Ужгороді та Будапешті.
В 2009 році Павло Ковач-старший ініціює перше вручення премії Павла Бедзіра.
В 2016 Павло Ковач-старший році засновує майстерню-музей Павла Бедзіра (Ужгород), де діє бібліотека заснована Бедзіром, проводяться зустрічі з художниками, презентації проектів, портфоліо, ревю та дискусії, події та виставки.
Жив і працював в Ужгороді.
Виставку Павла Бедзіра (Ужгород) до кінця місяця можна подивитися в галереї "Дукат" (Київ). Коментар Михайла Кулівника (Київ)
Павло Ковач-старший (Ужгород) про Павла Бедзіра (Ужгород).