Український поет, прозаїк, перекладач, есеїст.
Народився у 1960 році у Станіславі, нині Івано-Франківськ.
Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М.Горького в Москві (1991).
Український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Кандидат філологічних наук.
У 1985 разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу «Бу-Ба-Бу», яка одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, як приклад творення соціо-культурного міфу.
З 1991 Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його номерів.
У 1990-х роках разом з Юрієм Іздриком видавав «часопис текстів і візій» «Четвер» (1991–1996; перший в Україні постмодерністський журнал).
Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником ферментації так званого «станіславського феномену» та формування місцевого мистецького середовища. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою, хорватською, сербською мовами й есперанто.
Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму.
Живе і працює в Івано-Франківську.
Проєкт Микити Кадана (Київ) та Юрія Андруховича (Івано-Франківськ). Івано-Франківськ, Краєзнавчий музей.
Портрет письменника. «Асортиментна кімната (Івано-Франківськ, 2019 р.).
Репліка письменника.
Письменник про сучасне мистецтво України.