EN

ART&PIANO

 Aza Nizi Maza 2

Ольга Стельмашевська (Київ), – театральний та музичний критик, –  про піаніно Carl Rönisch, KharkivMusicFest та роботу харківських художників.

Коли я, в якості прес-служби міжнародного музичного фестивалю KharkivMusicFest почала працювати над піаром самого феста,  звернула увагу на проект у проекті «Art&Piano: грай яскраво».  Я сама закінчила музичне училище і все моє життя пов’язане з музикою, особливо з фортепіанною. Моя мама була надзвичайною піаністкою і педагогом. Власне, вона, її сестра, я, а тепер моя дочка займаємося на старовинному і для нас немов би живому, одухотвореному німецькому піаніно фірми Carl Rönisch.

Так, воно дуже старе, привезене моїм дідусем з Німеччини, має унікальне звучання, клавіші зі слонової кістки і зроблене з червоного дерева. Та що там казати, – воно вже декілька поколінь, – член нашої сім’ї. Його я б навряд чи віддала розмальовувати. Навіть  першокласним художникам. Але, розглядаючи фото інструментів, які почали перетворюватися на витвори мистецтва, побачила, що все ж таки піаніно може стати унікальним арт-об’єктом завдяки художникам та дизайнерам.

Мені дуже подобається фішка, що на KharkivMusicFest відомі художники саме Харкова перетворять інструменти на авторські витвори мистецтва. Далі арт-піаніно розмістять у незвичних локаціях міста – на залізничному вокзалі, в аеропорту, метро, торгових центрах, тощо. Потім на цих «відкритих інструментах-інсталяціях» протягом фестивалю зможуть вільно грати усі охочі, влаштовувати камерні концерти та флешмоби, а у вихідні  – гратимуть учні музичних шкіл. Навіть, якщо дитина просто підійде до такого кольорового дивака і понатискає клавіші – це вже буде маленька перемога над попсою життя. Мені здається, таке соціокультурне підґрунтя те, що потрібно сучасним дітям і тільки заради цього вже можна було затівати фестиваль і працювати в ньому.

Aza Nizi Maza

Піаніно-інсталяція арт-школи Aza Nizi Maza. Керівник – Микола Коломієць

За процесом створення яскравих піаніно, як виявилось, цікаво споглядати від самісінького початку. Я це роблю по фото, які мені надходять з Харкова. Ось, наприклад концепція та ескіз від Костянтина Зоркіна, який  пропонує зануритись у лампову домашню атмосферу.

2

Про що він сам і пише: «Інструмент трансформується з громіздкого радянського моноліту в затишний напівплед-напівпальто. Якщо ним користуватимуться діти, мені б хотілося, щоб інструмент у них викликав відчуття затишку, тоді і до музики ставлення буде таке саме».

Ще одне арт-піано TURBO, ідея та втілення розпису якого, належить студії Романа Мініна.

P2129281

 

«Повний вперед!» – командує маленький дерев’яний і дуже веселий капітан, що вінчає піаніно-інсталяцію чарівників з арт-школи Aza Nizi Maza на чолі з Миколою Коломійцем. Казковий корабель повністю готовий до подорожі. Ініціатор та арт-директор KharkivMusicFest – Станіслав Христенко вже навіть випробував транспорт. Інструмент просто заворожує своїм образом! Звичайне піаніно перевтілилося в арт-об’єкт.

Processed with VSCO with oak3 preset

Processed with VSCO with oak3 preset

Художниця Дарья Ковальова каже: ще до того, як побачила піаніно, мала безліч різних ідей і не могла визначитися. Але коли прийшов час приступити до розпису, вона зрозуміла, що сам інструмент підказує, в якому напрямку слід рухатися. Так почалася цікава імпровізація. Її основна ідея – виявити тонку і зворушливу сутність піаніно, проявити її на поверхню за допомогою візуального відображення.

1

“Завдяки фестивалю й ініціативі художників, інструменти знаходять друге життя, знаходять новий сенс і можливість знову радувати своїм звучанням, але виступаючи вже цілковито як об’єкт мистецтва та наповнюючи повсякденне життя новими фарбами”, – вважає художниця.

Приєднувалися до проекту «Art&Piano: грай яскраво» кількома способами: якщо в наявності було непотрібне фортепіано у більш-менш робочому стані. Якщо хтось представляв заклад для дітей, де було фортепіано, яке можна перетворити на арт-об’єкт і повернути  інструмент в робочому стані одразу після закінчення фестивалю. Якщо людина – піаніст і хоче грати на інструментах-інсталяціях у свій вільний час, демонструючи свою майстерність. Нарешті, якщо людина – відомий художник і мала трохи часу для участі у проекті. Йому надавали матеріали та інструменти для роботи з наполегливим проханням залишити фортепіано первинну функціональність (музичну), а також авторський підпис на кінцевій роботі.

Поки що я побачила лише 4 арт-піано. А в майстернях художників та дизайнерів Харкова триває копітка робота ще над п’ятьма інструментами. Я ж, спостерігаючи за цими перевтіленнями радію з того, що у цих старих «Україн» буде нове життя, адже після фестивалю 9 інструментів, які звучатимуть з 14 до 29 березня в 9 локаціях міста, передадуть до дитячих освітніх та культурних закладів і вони будуть звучати так само прекрасно. А ще надихати дітей на написання  кольорової музики як у Скрябіна, Римського-Корсакова чи Чюрльоніса. А я поки що гратиму на своєму Carl Rönischі – темно-коричневому, але для мене найважливішому арт-піано у житті.

Ольга Стельмашевська

PS:

Концерт-відкриття відбудеться 14 березня у Харкові. В цей день всі піаніно зазвучать одночасно разом у фойє Харківського оперного театру ім. Лисенка і розмалюють Харків кольоровими звуками.

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.