Меню

Анна Потьомкіна запрошує! Ута Кільтер та Микола Лукін в «Асортиментній кімнаті» (Івано-Франківськ)


Сьогодні, 20 грудня з 17.00. Проект «Вагабундо» (Івано-Франківськ), «Асортиментна кімната» (Івано-Франківськ), Микола Лукін (Одеса), Ута Кільтер (Одеса), МІТЄЦ (Київ).

 

Ута Кільтер в «Асортиментній кімнаті»

20 грудня о 17.00

 

“Я є типовою, характерною представницею класу предикаторів і моя робота, то не work, а справжнісінький toil! Специфіка моєї роботи полягає в тому, що арт-критика, насправді — область соціальної філософії. А тому мистецький твір розглядається, трактується як об’єкт, в якому сконцентрована певна проблема суспільства.” — пише Ута Кільтер.

Ута Кільтер протягом 25 років працює в арт-індустрії. Основне її заняття — це арт критика, але окрім того було акторство в фільмах Кіри Муратової, перформанси та відео-арт, журналістика. У своїй телепередачі “Situation Ute” вона відзняла величезну кількість мистецьких подій в рідній Одесі, в Україні та закордоном. Архів українського сучасного мистецтва, який задокументувала Ута за ці 25 років, важко переоцінити. Лише от праця в арт-індустрії в Україні — досі не захищена сфера.

Саме як критика цієї незахищеності та знецінення праці була створена її робота “Art & Work”, з якої ми і розпочнемо нашу зустріч.

Ця подія разом з Стерті обличчя. Виставка Миколи Лукіна (19:00) відбудуться завдяки ініціативі мистецького ресурсу МіТЄЦ.

Асортиментна кімната
Січових Стрільців, 15, Івано-Франківськ

 

«Стерті обличчя». Виставка Миколи Лукіна

20 грудня. «Асортиментна кімната», 19.00

 

Графічна серія являє собою портрети понівечених війною людей та відображає певну хроніку лицевої хірургії часів Першої Світової війни. Так сталося, що саме ця війна стала першим досвідом нового озброєння і найрізноманітнішого травматизму, в тому числі і практично повної втрати людиною обличчя. Тоді ж з’явилися і перші спроби пластичних операцій, метою яких було повернути людині її обличчя і адаптувати до нового життя.
На жаль, війни будуть завжди, і завжди людина буде використовуватися як матеріал, як гарматне м’ясо для все більш витончених військових операцій.
Світлини, багато в чому, є пам’ятником взаємин людини і влади, того садомазохізму, який мав на увазі П. П. Пазоліні в своєму фантасмагоричному творі «Сало, або 120 днів Соддома», а також анархізму влади, що дозволяє собі маніпулювати людьми, знеособлювати і зрівняти їх новими «цінностями» псевдосвободи.

Микола Лукін (Николай Лукин) народився, живе і працює в м. Одесі. Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова та художньо-графічний факультет ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Викладає у Одеському художньому коледжі ім. М. Б. Грекова.
Працює переважно у сфері живопису та графіки, інколи звертається до об’єктів та інсталяцій. Фокус творчої уваги – сфера інтимних екзистенційних переживань, що втілюються у фігуративних композиціях. Було проведено шість персональних проектів. Приймав участь у багатьох одеських та українських мистецьких виставках та бієнале. Роботи знаходяться в колекціях в Україні, Росії, Німеччині.

Виставка Миколи Лукіна разом з лекцією Ути Кільтер (анонс зовсім скоро) відбудуться завдяки ініціативі мистецького ресурсу МіТЄЦ.

 

бачите помилку, пишіть сюди