Спогади про Анатолія Лимарєва (Київ). Зустріч відбулася в рамках виставки “Анатолій Лимарєв. “Колір. Пробудження” (Галерея “Дукат” (Київ) до 10 квітня).

Текст галереї: 

Творча біографія Анатолія Лимарєва оповита ореолом трагізму, а мистецький спадок засвідчує беззаперечну унікальність його таланту. Ще за життя художник знайшов прихильників у професійному середовищі, проте не здобув успіху у царині офіційного радянського мистецтва, оскільки був відвертим у своєму баченні життя і не допускав жодної фальші заради показу «реальності у її революційному розвитку». Виконувати замовлення худфонду майстрові було надзвичайно важко: він не міг писати те, що не вражало. Звідси його постійні розбіжності з позицією «ортодоксів».
Анатолію Лимарєву вдалося вийти за межі усталеності, не вдаючись до експериментів безпредметного мистецтва і працюючи у традиційних жанрах.
Київський художник Яким Левич відзначав особливу якість творів Анатолія Лимарєва: «З одного боку, простота, прямий зв’язок із тим, що ми сприймаємо, з іншого боку — подолання того, що просте робиться дуже непросто. Це не конфлікт, це необхідна умова творчого процесу. Ніщо не може статися раптом і відразу, весь час відбувається процес боротьби з самим собою. Просте і зрозуміле є дуже непростим, і вимагає шалених зусиль».
Виставку «Колір. Пробудження» присвячено пам’яті Анатолія Лимарєва і приурочено до 90-ї річниці від його дня народження. В експозиції буде представлено твори з родинного архіву, більшість із них уперше: понад сорок етюдів 1950–1980-х рр., виконаних у техніках акварельного, олійного та пастельного живопису. Основний корпус робіт складають пейзажі, які у своїй етюдності бентежно бринять співзвуччям полум’яних барв і стверджують пробудження стихії кольору — стихії ейфорії та смутку Анатолія Лимарєва.