EN RU

Ада Рибачук та Володимир Мельніченко в галереї «Дукат»

Ада Рибачук та Володимир Мельніченко в галереї «Дукат»

16 липня о 19.00

Текст організаторів:

Фонд збереження культурної спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, галерея «Дукат»
і Архів українського неофіційного мистецтва «Ukrainian Unofficial»
презентують виставку «Наступна зупинка — Автовокзал. Ада Рибачук та Володимир Мельніченко». За підтримки KLO — української мережі автозаправних станцій.
Подію присвячено першій масштабній спільній роботі Ади Рибачук і Володимира Мельніченка — комплексному художньому оформленню Київського центрального автовокзалу. Виставка оповідає про створення відомих модерністських мозаїк доби відлиги, а також відображає історію їх збереження та реставрації, яка відбулася за ініціативи Фонду АРВМ у рамках реновації будівлі автовокзалу в 2021 році.
Творчість київських шістдесятників Володимира Мельніченка і Ади Рибачук стала знаковою у контексті українського мистецтва пізньорадянської епохи. Як творчий тандем художники працювали понад 50 років. Вони створили ряд вагомих для вітчизняного монументального мистецтва робіт, серед них мозаїки в інтер’єрах Київського автовокзалу (1960) та Палацу піонерів (нині Київський Палац дітей та юнацтва) (1968). З 1967 по 1981 рік митці працювали над реалізацією концепції «Парку Пам’яті» на Байковій горі, розробивши архітектурне рішення залів прощання київського крематорію та втіливши у життя унікальні рельєфи «Стіни Пам’яті», які було варварськи знищено радянською владою у 1982 році. Створені ними архітектурні форми стали не лише яскравими пам’ятками доби радянського модернізму, а й символами спротиву тоталітарній системі.
Практику у сфері монументального мистецтва Володимир Мельніченко і Ада Рибачук розпочали у 1960-му році, коли їх було запрошено для комплексного оформлення інтер’єрів Київського центрального автовокзалу. Митці розробили проєкт оздоблення стін у техніці мозаїки та дизайн інтер’єрної тканини, яку було виготовлено на Дарницькому шовковому комбінаті. За задумом авторів, інтер’єр автовокзалу мав позитивно впливати на тих, хто приїжджає до столиці чи вирушає у мандрівку. Звідси й життєрадісна естетика дитячого малюнку, яку художники використали у панно, що зображають види з вікна автівки: дороги, дерева, нові міста. Головним героєм цих сюжетів став блакитний автобус, який незадовго до мозаїк вперше з’явився у книжковій ілюстрації — митці розробили обкладинку до дитячого видання «Вірші про сонце». Проте малюнки до книги не затвердили, і ідею було втілено на стінах автовокзалу.
У 2020 році у Київського центрального автовокзалу змінився власник, який, підтримавши ідею відновлення мозаїк, ініційовану Фондом АРВМ, частково профінансував реставрацію, що проходила під керівництвом Володимира Мельніченка та художниці Інги Леві. Реставрація тривала 162 дні, до роботи долучилося понад 200 волонтерів. Ця подія стала одним із яскравих прикладів консолідації культурно-мистецької спільноти у прагненні довести значущість збереження та порятунку творів монументального мистецтва.
Виставка познайомить глядачів з ескізами комплексного оформлення автовокзалу, архівними та сучасними фотоматеріалами, наданими Фондом збереження мистецької спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельніченка.
У рамках виставки відбудеться низка заходів, спрямованих на збір коштів для розкриття рельєфів «Стіни Пам’яті» на Байковій горі.
Серед подій:
— лекція дослідника забудови Києва радянського періоду Семена Широчина та дослідниці українського монументального мистецтва Олени Борисової «Архітектурний контекст Києва 1960-х. Вклад Мельніченка и Рибачук» ;
— презентація каталогу та документального нарису про реставрацію мозаїк автовокзалу;
— екскурсія автовокзалом і зустріч з Володимиром Мельніченком.

Вернісаж відбудеться 16 липня о 19:00.

Виставка триватиме до 16 серпня і буде відкрита для відвідування щоденно з 11:00 до 19:00.

Галерея «Дукат»
Володимирська, 5

МІТЄЦ надає майданчик для вільного висловлювання, але залишає за собою право не поділяти погляди героїв порталу.