Меню

Завтра! «ave eva» Альбіни Ялози в Арт-центрі Павла Гудімова Я Галерея

Завтра, 7 листопада о 19.00

Текст організаторів:

Запрошуємо вас на відкриття проекту Альбіни Ялози «ave eva».

«З давніх-давен суспільство уготовало для жінки єдину долю…», — так міг би розпочатися роздум про виставку Альбіни Ялози “ave eva», якби його написала Сімона де Бовуар. Адже Ялоза так само вирушає у давні-давена, аби говорити про двох героїнь, Єву та Марію, жінок, що відкривають та завершують цикл від гріхопадіння до воскресіння.

Виставка «ave eva» поділена на дві зали. В одній історія жінок представлена як механізм, що має злагоджену структуру й узгоджену послідовність дій. В другій залі облаштовано простір саду, увінчаний віддзеркаленим написом ave maria, що оприявнює присутність тут іншої жінки — Єви. І як у кожному механізмі знайдуться вади, так і садок може виявитися не таким затишним, як на те очікуєш.

Починаючи з серії «Втрачений рай» Ялоза працює з біблійними сюжетами й цілеспрямовано відходить від графіки як засобу для створення картини (пейзажі у “Втраченому раї», полотна серії “По той бік») на користь графіки знаків і символів. Художниця віднаходить прообрази у побутовому християнстві, середньовічній іконографії й сучасному мистецтві, використовуючи їх у власних творах. Вони можуть спонукати глядача до швидких висновків, як цього потребують знаки і символи: череп — мементо морі, голубка — Святий Дух, вказівний палець — шлях до мети. Та як тільки цим знаком стає череп з роботи Воргола, надрукований на ядерно-фіолетовій хустці, що опиняється на голові літньої прихожанки, картина значно ускладнюється.

Символ змінює значення в залежності від контексту. Як кролики, що присутні під час народження Марії, засвідчують її непорочність, так ті самі кролики можуть бути символом кмітливості християн або перетворитися на жорстоких істот на маргіналіях релігійних трактатів. Ялоза показує, як користуючись цими системами, можна розказати дві різні історії (начебто різні долі, якщо повернутися до Бовуар), в яких загальна структура епізодів збігається, а дрібниці — свідчать про неповторність досвіду героїнь. Розказати, як кожна з них народилася (ребро і кролики), як народила (Каїна, Авеля, Сіфа, Ісуса), яким чином поводила себе в діалозі з потойбічним (янголи і змії). Символи вказують на обставини і дії. Й у цій послідовності лише одна ланка виявляється цілковито ідентичною: колесо, яке розповідає про заняття Єви і Марії (народження дитини і шиття). «Стаючи домогосподаркою, матір’ю, жінка відмовляється од своїх прогулянок у поле і ліс». Вона йде у садок.

Так могла б завершитись розповідь, що її веде Альбіна Ялоза. Проте в залі механізмів присутні ще два диски, поєднані між собою, але відірвані від загальної конструкції. Вони порушують єдність двох доль, ставлять під питання остаточність та вичерпність описаних історій. Наостанок Ялоза зближує реберця дисків, аби надрукувати на них чоловічі ребра. У єдиній діагоналі з ребра виходить фігура Єви і під ребро встромлюється спис. Художниця відсилає до іконографії XIII-XIV століть, де на іконах розп’яття жінка била списом поміж ребер Христа.

З ребра й під ребро. Про це виставка.

Борис Філоненко

Виставка триватиме до 26 листопада.

Вхід вільний.

Хорива, 49Б

бачите помилку, пишіть сюди
Поділитися сторінкою