ВХІД

6

Як студенти НАОМА (Київ) міняють своє життя. Хроніка подій.

Коротко про «Акцію в дверях» — я написала перед входом до академії крейдою Маніфест, де критикувала навчальний заклад за консервативність й байдужість, а потім роздавала листи з інформацією про прекарну зайнятість як найбільш вірогідну для студентства НАОМА. Студентство і нестудентство НАОМА доєднались до акції й на етапі створення, й на етапі реалізації, й на етапі обговорення.

Я писала цю статтю біля трьох тижнів.

Обдумувала відсутність конкретного автора «Акції в дверях» (як конкретного автора будь-якого іншого твору), а також шкоду оціночних суджень і користь конструктивної критики. Міркувала над тим, що неможливо в цій статті уникнути суб’єктивності та обирала форму для даного тексту.

Врешті-решт вирішила публікувати відповіді на питання від найбільш активних учасників і учасниць акції. Матеріал проілюстрований колажами Віри Ганжі, що стосуються ролі соціальних мереж в акції. Також додаю сюди посилання на ті пости щодо акції в соціальних мережах, які були, на мою думку, найбільш важливими для подальшого перебігу процесу обговорення.

На питання відповідали Альона Мамай, студентка 4 курсу живопису НАОМА; Міша Хохловіч, перекладач; Ліза Корнійчук, студентка 4 курсу теорії та історії мистецтва НАОМА; Станіслав Сергієнко, студент НаУКМА, активіст платформи «Старт»; Софія Бергінер, студентка 2 курсу факультету теорії та історії мистецтва НАОМА; Ліза Смірнова, студентка 4 курсу факультету живопису НАОМА; Саша Резніков, художник, студент НАОМА; Данііл Неміровський, студент 6 курсу факультеу сценографії НАОМА.

15135609_1805600796378457_144346559_n-1

Перша публікація про заплановану акцію в НАОМА

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1778457089092828&id=100007856621019&pnref=story

  1. Як ти долучи_вся/лась до проекту «Акції в дверях»?

Ліза Корнійчук: Через особисту пропозицію ініціаторки акції Альони Мамай.

Ліза Смірнова: Ну, так  как мы с Аленой уже давно общаемся, то и обдумываем тысячи проектов в день, так что начало работы не выглядело как-то особенно. Алена просто мне позвонила, и мы начали обсуждать, идею которая пришла ей в голову. Идея с самого начала носила некий перформативный или акционистский ? характер, хоть и изменялась  кардинально за тот достаточно  короткий промежуток времени. Я лично заинтересовалась участием в этом проекте по причине его созвучности  с своими собственными чувствами, своевременности в общем, необходимости для настоящего момента… а вообще нет это было просто интересно и весело, особенно , если не ты собираешься держать на себе весь процесс)) И я могла помочь Алене с созданием видео, что меня куда больше интересует, чем перформативное творчество.

Альона Мамай: Довго вагалася й до середини осінньої практики все ж думала виставити щось, “окрім акції”. Але в якийсь момент зрозуміла, що страх перед реалізацією акції в Академії є ознакою тиску цієї системи, а студентство має бути вільним у виборі медіумів, тем, технік у наших стінах. А також — навчатись тому, що в подальшому допоможе їм працевлаштуватись, не примушуватиме обов’язково перевчатись чи довчатись після НАОМА. Тож акцію вирішила зробити обов’язково.

Софія Бергінер: Лиза Корнейчук предложила посетить в качестве повода для критической статьи, и сделать фоторепортаж, для — пока еще секретного проекта — «ВОНО» (уже цілком відкритого (Альона)

Ілля Власюк: Говорил об этом с тобой предварительно, окончательно увидел у тебя в фб.

Данііл Неміровський: Я бачив всі основні етапи формування акціі «У дверях», від народження задуму до його фінального  втілення. Запросила долучитися Альона Мамай.

Міша Хохловіч:Высказывал свое мнение в «срачах». Писал черновики текстов.

Стас Сергієнко: Абсолютно випадково познайомився з Альоною після лекції Бориса Будена в Музеї Шевченка. Вона розповіла, що хоче мутити перформанс з метою протесту проти застарілої системи освіти в НАОМА. Мені ідея виявилась цікавою — доєднався. На саму акції я дещо запізнився через «ділові справи».

Саша Резніков: Я присоединился к акции наверное как и большинство студентов спонтанно. Я вообще не ожидал, что в академии что либо такое может происходить, меня это сразу заинтересовало, я ознакомился с программой акции, которую выдавала Алена, там был пункт что каждый желающий может присоединиться к акции. Недолго думая, я сходил за стулом и пришел обратно к дверям. И тогда просмотр уже окончательно отошел на второй план, потому что я почувствовал, что если и есть что-то интересное в академии, то оно происходит именно здесь.

1

Опис акції:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1778798825725321&id=100007856621019&pnref=story

Маніфест:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1778853719053165&id=100007856621019&pnref=story

  1. Для тебе особисто акція вдалась?

Ліза Смірнова: Да

Міша Хохловіч: Да!

Альона Мамай: Обговорення освіти в НАОМА пожвавішало, в фб розпочалась активна дискусія, ми зацікавили медіа, швидко знайшлися люди для продовження дій. Ну і якщо говорити особисто за себе я змогла залучити людей для створення акції, до мене приєдналося студентство на самій акції, а потім частина викладацтва й адміністрації разом із студентською радою зі скрипом почали співпрацювати з нами — це просто неймовірний досвід взаємодії з іншими людьми, без залежності від того, чи “програємо” ми умовно в боротьбі за покращення становища чи іновації, чи “виграємо”.

Ліза Корнійчук: Для мене акція стала необхідним, але першим кроком для дійсних змін в академії, я оцінюю її важливість, перш за все,  для виявлення потенціалу до змін і знаходження тих небайдужих, кого так само турбує консервативність і інертність академічного середовища.

Саша Резніков: Эта акция безусловно удалась потому хотя бы, что она была тем индикатором, который выявил тех людей которые интересуется новым, которые готовы и хотят что то сделать, в общем акция объединила те разрозненные группки студентов(как оказалось далеко не всех), которые с одной стороны изучают вне программы совриск, интересуются им, с другой — тех, кто хотят решить ту массу проблем, которые есть у нас вообще в системе образования и в академии в частности. Ну а если говорить о том услышало ли нас руководство… скорее увидело. Самой ситуацией мы создали им дискомфорт, а значит все прошло довольно хорошо, тем более, что услышать может только тот, кто умеет слышать. Поэтому, я считаю, акция привела к максимально возможному результату.

Стас Сергієнко: Особистий та суспільний рівень тут переплітаються. Ця акція була спрямована на підважування заскорузлої системи освіти, на локальному рівні, на який і вдалось вийти, проти відсутності сучасного мистецтва в просторах мистецької академії. Ми спрямовували її до студентів задля зміни системи. Вона була вдало в порівняні з іншими проектами студ. протестів. Втім до кінця її вдалість ми зможемо оцінити лише після отримання якихось результатів, внаслідок подальшого розвитку боротьби.

Софія Бергінер: По моим наблюдениям, студенты стали немного вдумчивее оценивать ситуацию в Академии, особенно, что касается современного искусства. На перерывах, стали чаще обсуждаться вопросы учебного процесса, не только отвлеченные темы. В прошлом году были скорее жалобы, сейчас же слышны довольно взвешенные аргументы — кажется, больше людей стало понимать, что они могут на что-то повлиять. И я среди них.

Данііл Немировський: Так, ця одноразова акція була чудовою маніфестацією, влучною і актуальною, подія отримала доволі широкий розголос і спричинила низку дискусій про стан речей в НАОМА.

Ілля Власюк: В целом да, но я в ней принимал только вспомогательное участие.

3

Пост з описом ситуації з охоронцем:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1778855899052947&id=100007856621019&pnref=story

Застереження щодо переходу на особистості:

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1779183079020229&id=100007856621019&pnref=story

  1. Що тобі запам’яталось в акції?

Міша Хохловіч: Больше всего резонанс, который она вызвала.

Ліза Смірнова: Так я монтировала видео, мне все запомнилось , там где сама присутствовала или нет )))
а вообще все не только акция сама , но и процесс ее обдумывания , он был очень интересным ,
Например)))
(Это для тебя Алена а если из  моментов сижу значит я играю в фаллоут нью-вегас , закат, мохаве  переливается теплыми  цветами, а я ползу до ближайшего города с переполненным грузом, и тут звонит мне Алена
У нас капец, у нас кризис, все меняется вся программа меняется (не надеемся на людей
Или тоже яркий момент я  дождливый день я валяюсь то ли сплю то ли нет
Мне звонит Алена
У нас кризис все меняется все меняется убираем все предыдущие мысли (пишем манифест)
И так это было до последнего вечера(или задень) перед  акцией, когда уже акция обрела свои окончательную форму.

Ілля Власюк: Чушь, которую говорили некоторые сотрудники Академии понимая, что их снимают на камеру. Их уверенность в своей правоте или безнаказанности.

Саша Резніков: Мне больше всего запомнился довод одного преподавателя, который говорил о том, что Алена занимается этим не там где нужно и что вообще то есть вузы в Польше и в Чехии, где есть факультеты совриска и пусть она едет туда. Это все равно что сказать, что в Польше вон хорошо жить, поэтому езжай туда, а тут пожалуйста живи как положено (херово). Эта риторика, с которой другие преподаватели согласились, меня и рассмешила, и огорчила, и, наверное, поэтому запомнилась больше всего. В результате я убедился в том, что нужна все равно альтернативное худ образование на государственном уровне.

Ліза Корнійчук: Мені запам’яталася реакція проректора Остапа Ковальчука, у своєму коментарі він виявив надзвичайне нерозуміння порушуваного питання, сприйнявши акцію лише у рамках літньої практичної роботи, ігноруючи її виклики. Для мене його реакція стала втілення усієї академічної адміністрації, яка згодна проковтнути усе, аби лише не потрібно було ніяким чином змінювати власне становище, не займати жодної позиції.

Софія Бергінер: Вообще был хороший день, солнечный. Как мне все запомнилось можно посмотреть на фото (посилання).

Альона Мамай: Запам’яталося, як копнула охоронця ногою, коли він мене проганяв. Як я сиділа, а люди проходили повз, і посміхалися. Пам’ятаю, як Роман Петрук сказав “чого ти тут сидиш на холодній землі, тобі ще дітей народжувати” й усі з того сміялися. Ну і, звичайно, я ніколи більше не приноситиму на будь-які акції нескріплені степлером брошури, довелось серйозно повозитися з пустими листочками для відгуків про НАОМА студентства й повними з інфою про академію й прекарність. І студентський квиток наступного разу завжди носитиму).

Данііл Неміровський: Окрім Альони Мамай, що сидить на своїх полотнах серед написів крейдою в оточені групки студентів біля входу, мені запам`яталась безпосередня реакція педагога нашої академії Віри Іванівни Баринової-Кулеби та реакція в соц. мережах колишнього педагога нашої академії Брахнова Святослава Святославовича.

Стас Сергієнко: Альона – невідомі люди – конфлікт з адміністрацією. Це все що треба для того щоб грати джаз.

4

Пост Олі Балашової:

https://www.facebook.com/olya.balashova/posts/10154375923100973?pnref=story

Пост Asia Bazdireva

https://www.facebook.com/asia.vanderbuzz/posts/10153793286602051

  1. Що відбулось після акції?

Альона Мамай: Перші декілька днів я не вилазила із фейсбуку, постила документацію й відповідала на купу коментарів. Класно було розуміти, що тебе підтримують в фб, а коли й ні, то дискусія ведеться конструктивно. Потім понабігало в коментарі якихось неадекватів, і я зосередилась на зборі студентства для подальших дій.

Данііл Неміровський: Після акції відбулися спроби розробки плану змін в академїі та  голосування за так звані «відкриті перегляди», можливість бути присутнім студентству під час обговорень робіт кафедрою.

Ліза Смірнова: Ну… Кошмар . Хаос , паника и  
Все  ожидали что Алене развалит  академию своими современными искусствам ) а мы просто хотели жить дальше … (хаха шучу  , оо вот так ( ироничный тон ))… а так во время акции  и на волне ее… успеха , присоединилось очень даже нормальное (достаточное) количество людей, чтобы не здаваться, и раз мы хотим перемен в академическом устрое, то бороться за них (и просто абсурдно, что на такой процесс могут смотреть негативно, если это очень естественный процесс (эээ, процесс, процесс)

Ілля Власюк: Мы пошли пообедали, поговорили о планах дальше и я поехал на работу)))Ну я у тебя узнаю, как дела и иногда даю свои комментарии/пожелания. Непосредственного участия не принимаю в делах НАОМА. Но киноклуб, наверно, посещал бы.

Софія Бергінер: Кажется, потом я встретилась с группой активных студентов через переписку в фейсбуке. Мне понравилось, что Алена очень открыта к мнению со стороны и действительно готова действовать, а не просто рассуждать. Дальше я время от времени уточняла детали происходящего для статьи.

Міша Хохловіч: Широкое обсуждение, формирование некой активистской, сближенной как подготовкой, так и переосмыслением акции.

Саша Резніков: После акции произошли в первую очередь резонанс, обсуждения, которые объединили активную часть студенчества.

Ліза Корнійчук: Після акції відбулося найскладніше: намагання визначитися з подальшими діями. Мушу сказати, що відсутність чіткої стратегії і розподілу обов’язків завадила ефективно використати резонанс від акції.

Стас Сергієнко: Що відбулось після акції? Взяли контакти. Пішли їсти.

5

Пост про «Академічний рисунок — жесть»: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1779295269009010&id=100007856621019

Оригінал посту вконтакті:

http://vk.com/wall-61420473_4717

  1. Якою ти бачиш Академію (свій ВНЗ) в майбутньому?

Міша Хохловіч: С большим количеством параллельных официальным образовательных и социальных структур.

Саша Резніков: По поводу академии в будущем вижу 2 пути развития. Все зависит от того смириться ли руководство с сегодняшними реалиями в искусстве или же будет тянуть до последнего и продолжать гнить изнутри. А если посмотреть на ситуацию более глобально, то любое государственное учреждение это маленькая модель государства, так что большие реформы и преобразования в академии будут происходить пропорционально тому, как украинское государство будет меняться. Я надеюсь, что те проекты, которые мы будем осуществлять в академии, ускорят этот процесс изменения, но делать прогноз насколько не буду.

Ілля Власюк: ВУЗ должен быть построен на принципах студенческо-преподавательского самоуправления, автономии и прозрачности, либертарной педагогики. См. манифест профсоюза «Пряма дія». (Газета Прямої дії з Маніфестом

Ліза Корнійчук: Не хочу робити ніяких прогнозів, поки що мої бачення невтішні, я не вірю у суттєві зміни академії на краще, поки не зміниться ставлення до освітнього процесу і його методів у студентів і викладачів, а може поки частково не зміняться викладачі, не лише ректор.

Софія Бергінер:

1) Я бы хотела изменений самого главного. Студент не должен «отсиживаться» и тратить свое время, а научиться ответственно относиться к нему. Болонская система должна наконец-то работать адекватно, с возможностью заменить предмет, в случае если этот предмет(или преподаватель) не подходят профессиональным целям студента.

2) Через все годы учебы красной нитью должно идти понимание — после Академии всем придется работать. И нужно приложить усилия к тому, чтобы на выходе у человека было понимание, как практически устроена его сфера и желательно, к моменту выпуска иметь на руках хорошее, адекватное рынку, портфолио.

3) Должно быть больше заданий на взаимодействие с профессионалами из выбранной сферы. Прививаться привычка следить за новостями и новыми разработками.

4) Так же мне не нравится эта консервация с одними и теми же людьми внутри группы на 4 года. Должны быть задания на работу с людьми других групп и курсов, учиться строить рабочие отношения, и осознавать, что выбор людей вокруг себя — самый важный выбор, и никто не имеет права сделать его за вас.

5) Возможно, это моя личная особенность, но мне кажется, тяжело, когда все предметы касаются разной проблематики. К пункту 1, при составлении расписания, я бы сделала программу из как можно более приближенных по теме предметов на семестр или четверть.

В догонку всем названным тезисам:

1) «Отсиживание», когда тебе не интересно, учит терпеть, где не нужно.

2) Выполнение заданий исключительно в рамках программы, подстраиваясь под вкус преподавателей, приучает мыслить по готовому шаблону.

3) Чтение только учебников прививает идею, что все уже придумано, сделано и классифицировано. Скачанные рефераты и семинары с пересказыванием текста — в целом, непонятная мне практика.

4) Общение с одними и теми же людьми(которых ты даже не выбирал) — вообще странно и вполне себе насильственно.

5) Диаметральные по задачам предметы заставляют нервничать из-за невыполненных заданий к одному предмету, в то время, как человек углубился в изучение другого. ВУЗ это уже не школа. Нужно привыкать к постановке своих целей и добиваться их с помощью знаний, а не учить массу разношерстного — без видимой цели и причины.

Есть, конечно, масса уточнений и деталей, но в общих чертах — я хочу ХОТЕТЬ идти в свой ВУЗ и понимать, зачем мне это нужно.

6

Відео з акції: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1779759242295946&id=100007856621019&pnref=story

Стас Сергієнко: Не навчаюсь там. Можу точно сказати, що при комунізмі її не буде. До чорта такий розподіл праці. Вся перетворююча дійсність діяльність людини – це мистецтво. Автомеханік – художник автопрому.

Ліза Смірнова: Ну если в ближайший год ,два  не развалится то… (шучу)
Хотя на самом деле я не знаю, может она и дальше будет существовать как светоч академизма для того, чтобы будущее поколение познавало контраст между прошлым и современным искусство, и в этом будет ее неоспоримая польза) Или многое  поменяется…
Главное чтобы какая либо система там не управляла, а толковые люди оставались, которые смогут чему-то научить.

Данііл Неміровський: Дружнім закладом, що підтримує експеримент та надає можливості працевлаштування.

Альона Мамай: НАОМА майбутнього, як на мене:

  • чиста, світла, з меблями і натурою. Передусім студентство вирішує, наприклад, голосуванням чи через профспілку, куди йдуть гроші, що надходять із бюджету в НАОМА — чи то на нові меблі, чи на натуру. Фінансування повністю відкрите — в будь-який момент заходиш на сайт і видно — от в нас є 20 000, ми їх витратили на стільці, і ти бачиш, в якій майстерні ці стільці стоять.
  • актуальна. Предмети, що є, викладаються так, щоб слухати було змістовно і цікаво. А також, звичайно, купа нових предметів і курсів від компетентних викладачів й викладачок;
  • відкрита. Студентство їздить “європками”, і до нас приїздять звідки завгодно. Купа цікавих подій в НАОМА. Екзаменів немає, є співбесіди з показом портфоліо, а для тих, хто не хоче вчитись декілька років, а хоче просто послухати — відчинені двері, заходь в будь-яку аудиторію. Можна без проблем переходити з факультету на факультет і з майстерні в майстерню. Перегляди тривають довго, на них пускають усіх охочих, в першу чергу — студентів й студенток тої майстерні, чиї роботи обговорюються. Практика на “живих” об’єктах, підприємствах, а не в аудиторіях.
  • чесна. Очевидно, що бути художником чи художницею в сучасному світі важко. І нам потрібно об’єднуватись і шукати шляхів працювати максимально за фахом. Тож в НАОМА майбутнього нам точно розказують, орієнтуючись на власний досвід, як вижити і жити в світі “шукаю графічного дизайнера досвід роботи мінімум рік”, будучи молодими художниками чи художницями.
  • 7

Наголошення на тому, що це акція:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1779429415662262&set=a.1475903402681533.1073741827.100007856621019&type=3&theater

Пост про приєднання студентства через опитування і плакати:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1779709428967594&set=a.1475903402681533.1073741827.100007856621019&type=3&theater

Звіт по перших зустрічах:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1780350618903475&set=a.1475903402681533.1073741827.100007856621019&type=3&theater

Перший варіант пропозиції щодо зміни порядку проведення перегляду (за подальшим розвитком подій можна слідкувати в соціальних мережах):

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1780460062225864&id=100007856621019&pnref=story

  1. Чим плануєш надалі займатись в суспільному/художньому плані?

Саша Резніков: Участие в акции укрепило мое убеждение в том, что искусство на сегодняшний день должно воздействовать на реальность, а не уходить от нее, так что я планирую впредь не разделять для себя такие сферы как искусство, политический активизм, журналистика. Какие формы приобретет моя деятельность я сам не знаю, скорее всего я буду работать с живописным языком, впрочем этим ограничиваться не собираюсь.

Міша Хохлович: Не собираюсь вступать в соцрух. собираюсь форсить за стипендии.

Софія Бергінер: Хочу любить то, что делаю и быть полезной. Писать тексты, делать фото, встречать умных и добрых людей.

Стас Сергієнко: Наразі, займаємся організацією ряду просвітницьких заходів. Робимо відео-блог для студентів. В мистецькому плані? Хмм… Не знаю. Скоро вийде новий випуск «Спільного» з моєю статею про нац-патріотичне виховання. Також повинен ще написати дві статті про робітничу Шулявку та про Леніна й німецькі гроші, втім часу не вистачає через основне навчання.

 

Ліза Смірнова: Много чем…  а  пока надо закончить надо закончить весь этот проект (например, закончить серию видео, которые мы делаем с Аленой о процессе изменений в академии и как все в нем участвуют).


Ілля Власюк: И дальше работать с боевыми профсоюзами, группой первой помощи.

Ліза Корнійчук: Зараз я планую максимальні сили кинути на створення студентської газети. Важливо сформувати простір для висловлювання студентства, який житиме и розвиватиметься незалежно від конкретних осіб. Академії сильно не вистачає спільноти, як у інших ВНЗ, колективу студентів, відчуття співучасті, ми сподіваємось, що газета буде одним з кроків для досягнення цього, збере довкола себе цікавих, небайдужих і рішучих людей.

Альона Мамай: Зараз разом з групою небайдужого студентства й студ. радою намагаємось відкрити перегляди в НАОМА, займаємось організацією лекторію й кіноклубу в академії. Беру участь у “Виставці-дослідженні галереї Лавра” разом з Вовою Кузнецовим і Данею Немировським, збираюсь продовжити брати інтерв’ю з прекарними робітниками й робітницями й робити акції.

Данііл Немировський: Планую працевлаштуватися медіатором та здати диплом.

8

Ситуація з викладачкою мистецтвознавства Людмилою Лисенко:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1788882978050239&set=a.1696976163907588.1073741829.100007856621019&type=3&theater

Реакція Дарьї Кузьміч, випускниці живописного факультету НАОМА:

https://www.facebook.com/dariia.kuzmych/posts/10206523985972845?pnref=story

Останній пост:  

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1801971760074694&id=100007856621019

Маніфест:

https://docs.google.com/document/d/16Fg-NtlkniVZgBVrt3W3Q8seWUCgsMz0_EekRhzXf1U/edit?usp=drivesdk

Текст, що я його роздавала, сидячи в дверях: https://docs.google.com/document/d/1ud_x_emG6qid3IOO4wk3xUKKqrYii4f8WvgAlcE-3To/edit?usp=drive_web

Відео з охоронцем:

https://youtu.be/TLjuVWvTulY

Відео з акції:

https://youtu.be/nJ79V8kdkPs

Дякую за співпрацю Маші Куліковській й Школі політичного перфомансу.

Колажі й “ще не співавторство, але вже й не редакція” у статті — Віра Ганжа.

Загалом, я рада, що ми перейшли на інший етап. Це тільки початок, і далі — буде.

15086444_1805599566378580_718578515_n

бачите помилку, пишіть сюди