Меню

У польській резиденції «Фундація»

Два художника з Дніпра взяли участь у польській резиденції для молодих митців «Фундація». Текст Ольги Самойленко (Дніпро).

Культурно-мистецькі зв’язки налагоджували Вікторія Тимонова та Микита Лиськов. Фундація – резиденція для художників та художниць, організована Фондом Спілки поляків м. Києва. Її ціль – знайомство польських та українських молодих митців  та представлення сучасного мистецтва made in ua за межами країни. Учасники програми отримують можливість жити та працювати на території Комплексу шкіл агробізнесу ім. М. Ратая в містечку Клементовіце поблизу Любліна. На обмін досвідом та роботу в кожного художника є  8-12 днів.

Організатори співпрацюють з арт-центрами, галереями та іншими мистецькими інституціями, котрі обирають художників зі своїх регіонів. Така система відбору допомагає легше розуміти художні особливості кожного міста та його базу митців, які ще не відомі в Польщі – вважають куратори проекту.

Анастасія Хлєстова, (кураторка, група VIDSOTOK) «Саме інституції займаються відбором через те, що при плануванні резиденції, ми хотіли зібрати художників з різних міст України. Тому для створення найбільш повної картини і уявлення про художній процес в великих містах, ми запросили до співпраці арт-інституції з Харкова, Дніпра і Одеси. Вони, за нашим задумом, повинні були допомогти нам підібрати художників зі своїх міст і зі свого «пулу», — тобто з тих, з ким співпрацюють. Завдяки цьому в резиденції зможуть взяти участь не тільки ті художники, які добре знайомі нам, але і нові для нас імена. При відборі інституцій ми керувалися і репутацією інституцій, і тим, яке враження вони справляють на нас, і тим, як вони себе позиціонуть, з якими художниками працюють».

 

В 2017 році партнерами Фундації стали галерея Артсвіт (Дніпро), Харківська муніципальна галерея та галерея «Чайка» (Одеса). Перші дніпровські учасники резиденції — Вікторія Тимонова та Микита Лиськов. Вікторія, молода художниця, що займається колажами, рефлексуючи над своїм особистим досвідом, також є кураторкою освітньої платформи «артсвіт дітям: колаж та його мешканці». Микита — аніматор, учасник міжнародних фестивалів авторської мультиплікації. Співпрацює з музикантами, яким допомагає зробити відеоряд до концертних виступів та кліпи.  Серед таких колаборацій — співпраця з гуртами Tik Tu та DZ’OB.

Враженнями від Фундації Вікторія Тимонова та Микита Лиськов поділились з нами.

Вікторія Тимонова: Для мене це новий досвід і я мріяла взяти участь у чомусь подібному. Резиденція передбачала, що я буду витрачати багато часу на те, що люблю – тобто, творчість, а вдома цього часу не дуже багато. Той факт, що в мене є простір для себе, де я можу втілити все, що завгодно – це дуже круто!

Микита Лиськов: Нам створили ідеальні умови для роботи: ми не були обтяжені побутом і могли зосередитись на роботі. Ми постійно щось обговорювали, вигадували… Я раніше ніколи не створював анімацію поза своєю студією і мені було цікаво провести такий експеримент і прослідкувати, які думки та ідеї в мене виникнуть в новій атмосфері.

Ольга Самойленко. Де саме ви працювали? Вам виділили окрему студію?

М.Л. Нам показали корпус гуртожитку, який не функціонує за призначенням, і сказали, що ми можемо облаштуватись там. В корпусі є купа прикольних меблів, килимів, шаф, друкарських машинок, моніторів, подушок тощо. Ми почали в цьому всьому копатись і в одній з кімнат облаштували майстерню.

В.Т. Нам можна було брати будь-які речі зі старої будівлі. Я, наприклад, використовувала фрагменти старого комп’ютера. Ми дослідили весь будинок, а майстерню облаштували на другому поверсі. Ми навіть зняли дві гіфки з пакетами, які там були. А ще там було багато підручних засобів та художнього приладдя, з яким ми також працювали.

М.Л. Там можна було влаштувати срач: ми малювали на стінах, розбризкували фарбу… Одним словом – робили все, що хотіли.

В.Т. Ще мені сподобалось, що біля корпусу був ліс, і ми завжди мали можливість прогулятись, побути на самоті чи подумати про свою роботу поза стінами майстерні. Мені це дуже допомагало в роботі. А ще поряд є школа-інтернат, в якому майже весь рік живуть діти. З ними ми також спілкувались.

О.С. А про що говорили?

М.Л. О, багато про що! Ми з ними потоваришували. Я навіть провів там майстер-клас – ми робили анімаційні етюди. Зараз я чекаю поки все відсканують, щоб подивитись, що вийшло.

О.С.. А окрім спільних з дітьми робіт, над чим ви працювали?

М. Л. Взагалі, в резиденції була своя тема, але я вирішив трохи відійти від неї і просто малював, що хотілось. В мене було багато якісних матеріалів, фарби, паперу, тож я зробив абстрактну анімацію на основі текстур та кольорових поєднань. Я зробив 600 малюнків. Планував тисячу, але матеріалів вистачило на шістсот. Їх вистачило на хвилину анімації, яка разом з малюнками буде показана на фінальній експозиції.

В. Т. За час резиденції я створила кілька проектів. Один з них я привезла до Дніпра і зараз хочу реалізувати, а частину залишила в Польщі. Перший проект – кілька серій малюнків на дерев’яних табличках. Там є малюнки про втому, сни і апатії та інші відчуття, які виникають в людини під час депресії. Другий – про людину. Для нього я використала польські альбоми та словники. Я взяла вирізки зі словами які починаються з «антропо» та використала їх. А до Дніпра я також привезла дерев’яні таблички – невеличкі, розміром з долоню. Роботи на табличках об’єднані одною темою – спостереженням за людиною протягом всього життя.

Роботи Вікторії Тимонової та Микити Лиськова увійдуть в спільну виставку всіх учасників резиденції, яку представлять по завершенню цьогорічної Фундації. В останній місяць резиденції буде «кураторський заїзд». В його рамках 10 обраних художників будуть працювати над створенням власних експозицій з кураторами. Самі ж митці стверджують – такі практики є корисними.

 

М. Л. Я думаю, такі резиденції потрібні. Особисто я отримав новий досвід, щось для себе відкрив, адже ми ще й встигли дослідити місцевість – сходити в музеї, поспілкуватись з людьми. Зараз в мене багато нових думок та ідей.

В. Т. Для художника-початківця, який не може весь час присвятити лише мистецтву, такі резиденції також важливі, тому що в тебе немає відволікаючих обставин – ти просто весь час працюєш над втіленням своїх ідей. Можливо, для когось це не так важливо, але для мене – дуже важливо.

 

Ольга Самойленко

 

бачите помилку, пишіть сюди
Поділитися сторінкою