ПЛЯЖ І БЕРЕГ

19961483_1893347264025043_3729597884754090764_n

У липні-серпні у музеї «Київська картинна галерея» можна подивитися виставку Віктора Сидоренка (Київ).

Від організаторів:

Експозицію складають 30 об’єктів: 24 живописні твори, фото- та відеоматеріали.
Поєднуючи різноманітні експонати візуального мистецтва, автор надає потужний меседж, мотивований нещодавніми подіями в Україні; спонукає замислитись над такими світоглядними поняттями як свобода, простір, межа, співіснування… Замислюватись, аналізувати, а відтак не бути байдужим.
Куратор проекту Галина Скляренко: «Ці поняття – майже синоніми, адже означають одне й те саме місце – смугу землі вздовж моря. Однак якщо «берег» – це край, кордон, що розділяє не лише землю та воду, а й материки, країни, держави, то «пляж» – місце відпочинку, яке існує наче поза цією складною геополітикою. Пляж – не є кордоном, навпаки він об’єднує, примирює людину і природу, людей між собою, людину з часом, котрий тут не мчить, а спливає, повільно перетікає між спекотними літніми днями.


Текст під назвою «Пляж та берег» у 1983 році написав філософ Михайло Епштейн, звернувши увагу на особливий «стан берега», де «бачиться фігура сторожа або порушника кордонів», де є напруга та небезпека… Майже через двадцять років, у 2004-му київський художник Віктор Сидоренко розпочав роботу над великим циклом полотен про кримські пляжі. Їхня багатолюдність, товкотнеча, щільна скупченість людських тіл на вузькому, не завжди пристосованому для відпочинку узбережжі, сприймалася як частина пейзажу, його невід’ємний атрибут, де завжди літо і завжди канікули…


У 2014 році кримські пляжі стали берегом. Час канікул завершився. Тепер кримські пляжі – це справжні кордони між миром та війною, між ілюзіями та реальністю, між минулим та майбутнім.
«Історія», яку розповідає нам Віктор Сидоренко, складається з окремих фрагментів, розпадається на миттєвості. Вона – про кордон, який був пляжем, про відповідальність за тих, хто залишився на березі…» 

Організатори — Національний музей «Київська картинна галерея», Інститут проблем сучасного мистецтва НАМУ

бачите помилку, пишіть сюди