ГРАФІКА ВОЛОДИМИРА БІЛИКА

18768466_10211463657460481_768540521736062712_o

Сьогодні, 6 червня о 18:00 у Barannik Gallery (Запоріжжя) відкриється виставка поета та перекладача Володимира Білика.

Кураторський текст:

«eellogofusciouhipoppokunurious» в перекладі з англійської означає «файно». Це натяк.
Всі знають, як виглядає поезія. Всі знають, коли вони зустрічають поетичний текст. Не зважаючи на усталене уявлення – поезія не є чимось чітко визначеним, вона може бути чим-завгодно. Вона незалежна від носіїв, методів створення, теоретичного підґрунтя. Немов вітер, який дме, де хоче. Поезія використовує естетичні можливості мови, але заперечує будь-які спроби її раціоналізації. Поезія робить новим те, чим вона користується.


Питання в тому, як цим скористатися. Ця виставка є спробою показати на що насправді спроможна поезія, яка не обмежена закута в усталені форми.


Неможливість застосування традиційних методів прочитання спонукає глядача обмислювати твір інакше. Цей процес надає містичний досвід пізнання.


Володимир Білик – поет та перекладач з Житомира. Нині проживає в Києві. Автор книжок «Casio’s Pay-off Peyote» (2013), «Laugh Poems» (2014), «To When Tea Ties Hence to Wank It Too / Eminent Means of Basil Dado Hem-Welt» (2015), «Heartbeat, Footclick, Machine Gun Vocalizes» (2016) та «eellogofusciouhipoppokunurious» (2017). Учасник багатьох виставок, зокрема El Martell Sense Mestre в Барселоні (2014), The Future is Here Again: VISUAL LANGUAGE в Нью-Йорку (2015) та Asemic Writing: Offline & In the Gallery в Міннеаполісі (2017). Член редколегії часопису експериментальної літератури Utsanga.it

бачите помилку, пишіть сюди