EN

Національний музей Андрея Шептицького

Науко́во-худо́жній фонд митрополи́та Андре́я Шепти́цького. Розташований у Львові: основний корпус — за адресою проспект Свободи, 20, другий корпус — за адресою вулиця Драгоманова, 42 (Палац Дуніковських).

Закладений 1905 року греко-католицьким митрополитом Андреєм Шептицьким як приватна фундація.

Роботу з організації музею й укомплектування збірок очолив Іларіон Свєнціцький, відомий історик, славіст і мистецтвознавець, у майбутньому — довголітній директор музею (1905—1952). Основу фондів склала особиста колекція засновника, який подарував близько 10000 предметів і утримував музей на особисті кошти. Для експонування колекції в 1911 році придбали Палац Дуніковських 19 століття по вулиці Драгоманова (тоді — Мохнацького), 42.

У грудні 1909 року назву музею перейменували на «Національний музей митрополита Андрея, графа на Шептичах Шептицького», 1911 — на «Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького митрополита Андрея Шептицького». 1913 року урочистим актом музей передано в дар українському народові. Того ж дня експозиції були відкриті для відвідувачів.

У 1930-х роках фонди музею нараховували більше 80 000 експонатів. Після закінчення Другої світової війни музей поповнився збірками закритих радянською владою музеїв, зокрема, музеїв Ставропігійного інституту, Львівської митрополії УГКЦ, товариства «Просвіта», НТШ, Народного дому, Богословського наукового товариства, бібліотеки Чину Василіян. Музей перейменовано на «Державний музей українського мистецтва», згодом — на «Львівський музей українського мистецтва».

Від 1991 року — «Національний музей у Львові. Науково-художній фонд митрополита Андрея Шептицького». Музей отримав нинішній основний корпус — будівлю на проспекті Свободи, 20, побудовану для Промислового музею на початку 20 століття, в якому в радянський час розміщувався Музей Леніна. З 2005 року Національний музей отримав сучасну назву.

На сьогодні фонди музею налічують понад 100000 одиниць збереження, репрезентуючи вікові традиції розвитку українського мистецтва та національної культури.

Предметом особливої гордості є найбільша й найповніша в Україні колекція середньовічного українського сакрального мистецтва XII-XVIII століть. Це ікони, скульптура, рукописи і стародруки, декоративна різьба, металопластика та гаптовані церковні тканини. Найбільш багатогранно у збірці музею представлена ікона XIV-XVIII століть, здебільшого з теренів Західної України.

Епохи українського ренесансу та бароко представлені у творчості Івана Рутковича (Жовківський іконостас XVII ст.) і Йова Кондзелевича (Богородчанський іконостас, 1698—1705).

Корпус на Драгоманова (Палац Дуніковських)

Вартісні пам’ятки писемної культури зосереджені у збірці рукописів та стародруків, формування якої розпочалося від часу заснування музею. Основу збірки заклали зразки, подаровані митрополитом А. Шептицьким, а її поповнення на науковій основі було продовжене професором І. Свєнціцьким. Збагатили колекцію і дари діячів культури та просвіти, духовних осіб, а також скарби із збірок Ставропігійського інституту, Львівської Греко-Католицької Митрополії та Капітули, товариства «Просвіта», НТШ, Народного дому, Богословського наукового товариства, бібліотеки святих отців Василіян, переданих до музею після 1939 року, зокрема Бучацьке Євангеліє.

ПРИВАТНІ КОЛЕКЦІЇ УКРАЇНИ СЬОГОДНІ

Едуард Димшиц (Київ)  щодо збереження культурної спадщини України та її презентації у світі. МІТЄЦ. Проєкт “Тривання”, 2022.

ЕДУАРД ДИМШИЦ ПРО КОЛЕКЦІЮ ТВОРІВ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО ТА ВИСТАВКУ У ЛЬВОВІ

Відкриття виставки "Дарую Україні!" з колекції Едуарда Димшица (Київ) відбулося 27 липня 2022 року в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (НМЛ).

БАРВИ ХХ СТОЛІТТЯ МИКОЛИ ГЛУЩЕНКА

Розмова Ганни Шерман (Київ) та Едуарда Димшица (Київ) про виставку Миколи Глущенка  в Національному музеї імені Андрея Шептицького (Львів). Експозицію можна подивитися до 5 грудня.

СКУЛЬПТУРА У ЛЬВОВІ

Виставка «Скульптура» У Національному музеї Андрея Шептицького (Львів). Координатор Марина Стрельцова. Матеріал записно у 2016 р.